Фонд соціального страхування України в Хмельницькій області

Неякісні медогляди стали причиною зростання рівня профзахворювань

14.11.2019

З випадками неякісного проведення медичних оглядів, за результатами яких вчасно гне виявлено підозру на профзахворювання, пов’язано зростання рівня професійної захворюваності серед робітників українських підприємств. Так, відповідно до даних Фонду соціального страхування України, за 9 місяців 2019 року у порівнянні з 9 місяцями 2018 року кількість професійних захворювань збільшилася на 26,5%, або на 348 випадків захворювань (з 1314 до 1662).

Попереднє та періодичне проходження медичних оглядів є обов’язковим для всіх працівників, зайнятих на важких, зі шкідливими або небезпечними умовами праці роботах, де є потреба в професійному доборі, а також для усіх осіб віком до 21 року незалежно від умов праці. Метою проведення медоглядів є визначення стану здоров’я працівника, зокрема можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасне виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт тощо.

Організація проходження медоглядів здійснюється роботодавцем за його рахунок. Крім того, за результатами медичних оглядів роботодавець зобов’язаний у повному обсязі провести відповідні оздоровчі заходи, визначені в заключному акті, а також усунути причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).

Неякісне проведення оглядів, ухилення від них працівника або незабезпечення проходження медогляду роботодавцем можуть стати причиною розвитку чи загострення професійного захворювання.

Зазначимо, при проведенні перевірок страховими експертами з охорони праці Фонду особлива увага приділяється організації роботодавцем та своєчасності проходження передбачених законодавством медоглядів найманими працівниками, виконанню оздоровчих заходів відповідно до заключного акта за результатами медоглядів.

Також з метою попередження виникнення професійних захворювань робочими органами виконавчої дирекції Фонду постійно здійснюється аналіз результатів проходження медоглядів працівниками.

Нагадаємо, упродовж квітня-липня фахівці Фонду направили 106 листів до лікувальних закладів та департаментів охорони здоров’я за наслідками виявлення фактів неякісних медоглядів.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Безпека оператора котельні під час опалювального сезону

28.10.2019

Відповідальним за безпечну експлуатацію і технічний стан котлів призначається особа з числа фахівців підприємства, що мають досвід роботи з експлуатації котлів, що пройшли перевірку знань у встановленому порядку і що мають відповідне посвідчення.

До обслуговування водогрійних і парових котлів допускаються особи віком від 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання по відповідній програмі, перевірку знань кваліфікаційною комісією і отримали посвідчення на право обслуговування котлів. У котельні забороняється перебування особи, що не має відносини до експлуатації котлів і устаткування котельні. У необхідних випадках сторонні можуть допускатися в котельню тільки з дозволу адміністрації й у супроводі її представника.

Повторна перевірка знань у працівників котельні проводиться кваліфікаційною комісією не рідше одного разу в рік, як правило, на початку опалювального сезону, а також: при перекладі котлів на інший вид палива; при переході працівників на обслуговування котлів іншого типу.

Працівники, що обслуговують котельні, повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям відповідно до діючого нормами: костюмом бавовняним; рукавицями комбінованими; окулярами захисними.

Допуск оператора котельні до самостійного обслуговування котлів має оформлятися наказом. Схеми включення котлів повинні бути вивішені на робочих місцях.

У котельні повинні бути вогнегасники марки ОХП-10 (2 шт.) і ОП-10. Працівники, що обслуговують котельні, повинні вміти користатися первинними засобами пожежегасіння. Забороняється використовувати пожежний інвентар не по призначенню.

Котли і котельне устаткування повинні утримуватися в справному стані. Забороняється захаращувати приміщення котельні чи зберігати в ньому які-небудь матеріали чи предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього повинні бути завжди вільні.

Не допускається розміщення баків з легкозаймистим рідким паливом, а також запасів горючемастильних матеріалів у приміщенні, де встановлений котел.

Нагляд за технічним станом котлів у період експлуатації шляхом зовнішнього огляду повинний здійснюватися:

щозмінно працівниками котельні з записом у змінному журналі;
щодня особою, відповідальним за безпечну експлуатацію і технічний стан котлів;
періодично не рідше одного разу в рік головним інженером підприємства.

Необхідно звернути увагу на вимоги безпеки перед початком роботи:

одягти передбачений нормами спецодяг;
перевірити наявність первинних засобів пожежегасіння, ознайомитися з записами в змінному журналі і перевірити справність котлів, що обслуговуються, і стосовного до них устаткування, а також справність аварійного освітлення, телефонного зв’язку (чи звукової сигналізації) для виклику в екстрених випадках представників адміністрації і зв’язку котельні з місцями споживання пари;
прийом і здача зміни оформляється в змінному журналі за підписами відповідальних по зміні осіб. Запису в журналі щодня перевіряє особа, відповідальне за безпечну експлуатацію котлів. Не дозволяється приймати і здавати чергування під час ліквідації аварії в котельні.

Перед розпалюванням котла варто перевірити:

справність топки і газоходів, запірних і регулюючих пристроїв;
справність контрольно-вимірювальних приладів, живильних пристроїв, вентиляторів, а також наявність природної тяги;
справність устаткування для спалювання газоподібного палива;
рівень води в котлі, герметичність фланців, запірної арматури, люків;
відсутність заглушок на продувних, спускних і живильних паропроводах, мазутопроводах, газопроводах, а також до і після запобіжного клапана;
відсутність у топці і газоходах сторонніх предметів.

Забороняється пуск у роботу котлів з несправними: арматурою, живильними приладами, засобами автоматики, засобами протиаварійного захисту і сигналізації.

Безпосередньо перед розпалюванням котла повинна бути зроблена вентиляція топки і газоходів протягом 10–15 хв.

Розпалювання котлів повинне провадитися тільки при наявності розпорядження, записаного в змінному журналі відповідальним за безпечну експлуатацію котлів. Час початку розпалювання і пуску котла в роботу повинне фіксуватися в змінному журналі. Режим розпалювання котлів повинний відповідати вимогам документації заводу-виготовлювача.

Не допускається застосування при розпалюванні котла, що працює на твердому паливі, легкозаймистих нафтопродуктів (бензин, гас, дизельне паливо й ін.).

Під час чергування працівники котельні повинні стежити за справністю котла і всього устаткування котельні і строго дотримувати встановлений режим роботи котла.

Несправності устаткування, що виявляються в процесі роботи, повинні фіксуватися в змінному журналі. Працівники повинні вживати негайних заходів до усунення несправностей, що загрожують безпечній і безаварійній роботі устаткування. Якщо несправності усунути власними силами неможливо, то необхідно повідомити про це особі, відповідальному за безпечну експлуатацію котлів, і вжити заходів по зупинці роботи котла.

При роботі котла не рідше одного разу в зміну варто здійснювати перевірку:

справності дії манометрів за допомогою триходових кранів чи їхніх запірних вентилів, що заміняють;
водовказівних приладів (продувкою);
справності дії запобіжних клапанів (продувкою);
справності живильних насосів, шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу.

Періодична продувка котла повинна провадитися в присутності особи, відповідального за безпечну експлуатацію котлів. До продувки необхідно переконатися в справності водовказівних приладів, живильних пристроїв, наявності води в живильних баках.

Відкриття продувної арматури повинне провадитися обережно і поступово.

Під час продувки необхідно вести спостереження за рівнем води в котлі і не допускати його зниження.

У випадку виникнення в продувних лініях гідравлічних ударів, вібрацій трубопроводу чи інших відступів від норми, продувка повинна бути припинена.

Забороняється робити продувку при несправній продувній арматурі, відкривати і закривати арматуру ударами молотка чи інших предметів, а також за допомогою подовжених важелів. Час початку і закінчення продувки котла варто записувати в змінний журнал.

Працівники котельні під час чергування не повинні відволікатися від виконання своїх обов’язків. Забороняється під час роботи котлів замикати двері для виходу з котельного приміщення. Роботи усередині топок і газоходів котла можуть виконуватися тільки при температурі не вище 60°С по наряді-допуску на роботи підвищеної небезпеки.

Перебування самого працівника усередині котла чи газоходу при температурі 50–60°С без перерви не повинне перевищувати 20 хв. Необхідні заходи безпеки при проведенні таких робіт обумовляються в наряді-допуску.

Перед закриттям люків і лазів необхідно перевірити відсутність усередині котла людей, сторонніх предметів, а також наявність і справність пристроїв, встановлених усередині котла.

При зупинці котлів на тривалий час улітку чи по закінченні опалювального сезону їх очищають від сажі і накипу, заливають цілком водою і відключають від водопровідної системи.

При зупинці в холодний час котлів, встановлених у неопалюваних приміщеннях, їх також очищають від сажі, накипу з наступним промиванням і гідроіспитом і обов’язково спускають воду з котла-водонагрівача, насоса і трубопроводів.

В аварійних ситуаціях робота котла повинна бути негайно зупинена.

При аварійній зупинці котла необхідно:

припинити подачу палива і повітря, різко послабити тягу;
після припинення горіння в топці відкрити на якийсь час димову заслінку;
відключити котел від головного паропроводу;
випустити пару через підняті запобіжні клапани чи аварійний вихлопний вентиль.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ підпитувати розпечений вище припустимої температури котел водою щоб уникнути вибуху.

При зупинці котла через загоряння сажі чи часток палива в газоходах, чи пароперегрівнику економайзері негайно припинити подачу палива і повітря в топку, припинити тягу, зупинити димососи і вентилятори і цілком перекрити повітряні і газові заслінки.

Якщо можливо, заповнити газохід паром і після припинення горіння провентилювати топку.

У випадку виникнення в котельні пожежі працівники повинні негайно викликати пожежну охорону і вжити заходів до гасіння, не припиняючи спостереження за котлами. Якщо пожежа загрожує котлам і неможливо швидко її згасити, необхідно зупинити котли в аварійному порядку. Евакуювати в безпечне місце персонал. Зробити необхідну мед допомога потерпілим. Викликати швидку допомогу. Доповісти про те, що трапилося, керівнику.

Після закінчення роботи в котельні варто прибрати робоче місце. Здати чергування відповідальному по зміні з записом у змінному журналі про всі замічені недоліки, несправності, указівках, розпорядженнях керівництва. Зупинка котла (за винятком аварійної) провадиться за письмовим наказом особи, відповідальної за безпечну експлуатацію котла, про що робиться запис у змінному журналі. У випадку зупинки котла працівники котельні не мають права залишати своє робоче місце до повного припинення горіння в топці котла, видалення з нього залишків палива і зниження тиску до нуля, за винятком котлів, що не мають цегельної кладки. У таких котлах зниження тиску до нуля після видалення палива з топки не обов’язково, якщо котельня буде закрита на замок.

Постійний контроль зі сторони керівника за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з питань охорони праці дозволить запобігти нещасним випадкам та професійним захворюванням на підприємствах, збереже життя і здоров’я працівників у процесі виробничої діяльності.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Обов’язок роботодавця в системі управління охороною праці

23.10.2019

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог, а також організовує профілактичну роботу щодо попередження нещасних випадків і професійних захворювань. Служба охорони праці, яка створюється на підприємстві (установі) повинна бути достатньої чисельності, щоб забезпечити організацію захисних і профілактичних заходів, беручи до уваги масштаб підприємства чи установи, а також ризики, яким піддаються працівники, і розподіл цих ризиків по всьому підприємству або установі.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Відбулася зустріч з представниками місії МВФ з питань фінансового стану Фонду

26.09.2019

У виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України відбулася зустріч з представниками місії Міжнародного валютного фонду за участю заступника Міністра соціальної політики України Олега Коваля, начальника Управління нагляду за діяльністю Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування Мінсоцполітики Максима Зацерковного, представників Міністерства фінансів України, в.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергія Нестерова, заступників директора, керівників самостійних структурних підрозділів виконавчої дирекції Фонду.

Було обговорено фінансований стан Фонду соціального страхування України, зокрема, показники виконання бюджету за вісім місяців 2019 року, прогнозні доходи та видатки на кінець цього року та проект бюджету Фонду на 2020 рік.

В.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергій Нестеров поінформував щодо динаміки затримок по виплаті матеріального забезпечення застрахованим особам і наголосив, що всі виплати Фонд здійснює в повному обсязі.

«З метою часткового покриття розриву між фактичними видатками Фонду та надходженням коштів, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України тимчасово, на серпень 2019 року, частка ЄСВ, яка йде до Фонду соціального страхування України, була збільшена з 9,3759% до 14,2464%. Це дозволило отримати додатково 996 млн гривень та майже повністю покрити заборгованість Фонду з виплат матзабезпечення. Водночас, з 01 вересня частка ЄСВ була повернута до раніше встановленого розміру», – наголосив Сергій Нестеров.

Деталі прогнозу виконання бюджету Фонду за підсумками 2019 року, а також заплановані видатки на 2020 рік з урахуванням темпів зростання середньої заробітної плати та рівня інфляції представила заступниця директора виконавчої дирекції Фонду Олена Денисова.

Економісти МВФ Серджіо Сола, Шаба Фехер і економіст представництва МВФ в Україні Ігор Шпак обговорили можливі шляхи покриття дефіциту бюджету Фонду соціального страхування України, зокрема, акцентували на потребі розглянути можливість збільшення кількості днів тимчасової непрацездатності, яка фінансується за рахунок коштів роботодавців.

Заступник Міністра соціальної політики України Олег Коваль надав інформацію щодо впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності, а також можливих законодавчих змін до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Соціальний захист для кожного

12.09.2019

Одним із заходів соціального захисту робітників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами, є своєчасне проведення атестації робочих місць. Вона забезпечує надання пільгового пенсійного забезпечення, щорічної додаткової відпустки, скороченої тривалості робочого тижня, доплати до тарифної ставки (окладу). Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії чи посади в Списках № 1 і № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць та виконання робіт в умовах, передбачених відповідними Списками (не менше 80 % робочого часу, встановленого для відповідного виробництва). Відсутність хоча б однієї з цим умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці, є наказ по підприємству, організації.

Найбільш питома вага робітників, які працюють в умовах, що не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормам, спостерігається в галузях економіки. Це – сільське господарство, промисловість, охорона здоров’я та соціальна допомога у виробництві транспортного устаткування, електроенергії, газу та води.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 19) передбачено питання, пов’язані з фінансуванням і порядком регулювання охорони праці. Це є предметом колективного договору. Аналіз укладання таких договорів засвідчує, що атестація робочих місць за умовами праці ще не знаходить належного вирішення через соціально-трудове регулювання.

Якщо ж в колективному договорі містяться зобов’язання роботодавців щодо фінансування організаційно-технічних заходів з охорони праці, то зобов’язання щодо виділення коштів для проведення атестації робочих місць за умовами праці не включаються, тобто відсутні. Атестацію робочих місць за умовами праці пов’язано з трудовими відносинами роботодавців і працівників. Результатом цього є надання пільг і компенсацій, у тому числі права на пільгове забезпечення.

У районі спостерігається тенденція керівників підприємств переводити працюючих з посад, які передбачені Списками на пільгове пенсійне забезпечення, на посади, які не дають права робітникам на пільги та компенсації через неповну зайнятість.

Атестація робочих місць передбачає:

виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх появи;
дослідження санітарної гігієни виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів санітарних норм і правил;
обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;
підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
розробку комплексів заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки характеру праці та оздоровлення трудящих.

Періодичність атестацій установлюється самим підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестацій покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Кам’янець-Подільське відділення

управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

в Хмельницькій області.

РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ ВОДІЇВ ЗЕРНОВОЗІВ

11.09.2019

В Україні в останні роки спостерігається усталена тенденція збільшення обсягів виробництва зерна. Тож зростає навантаження на автотранспорт, яким зерно перевозять з поля на токи, елеватори та інші зерносховища, до місць перевантажування на інші види транспорту (залізничний, річковий, морський). Для забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, збереження здоров’я та працездатності водіїв законодавством України передбачено певні заходи. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв, порядок його обліку визначено у Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 7 червня 2010 року № 340.

Основні вимоги до режиму праці та відпочинку водіїв:

тривалість робочого часу водіїв не має перевищувати 40 год. на тиждень;
якщо за умовами роботи не може бути дотримано встановлену для водіїв щоденну (щотижневу) тривалість робочого часу, допускається запроваджувати підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала відповідної кількості робочих годин;
у разі підсумованого обліку робочого часу водія тривалість робочого дня (зміни) не повинна перевищувати 10 год.;
тривалість роботи (зміни) водія напередодні святкових і неробочих днів та у нічний час скорочується на 1 год.;
змінний період керування водія разом з надурочними роботами не має перевищувати 9 год.; для водіїв, які перевозять великовагові, великогабаритні та небезпечні вантажі, змінний період керування разом з надурочними роботами не має перевищувати 8 год.;
змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшений понад встановлені норми у разі виникнення непередбачених обставин (технічна несправність транспортного засобу, зупинення його руху у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо);
тривалість керування водія на тиждень разом з надурочними роботами не має перевищувати 48 год.;
після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хв., якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку; ця перерва може бути замінена перервами тривалістю не менше 15 хв. кожна, розподіленими протягом періоду керування, при цьому перерва для відпочинку та харчування не входить до робочого часу водія;
тривалість щотижневого відпочинку водія має бути не менше 45 послідовних годин.

Роботодавець не має права направляти водія у рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого законодавством (п. 1.15 розділу XIII Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 9 липня 2012 року № 964).

Після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин.

Водії підлягають медоглядам у разі прийняття на роботу, а також у процесі трудової діяльності згідно з Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 31 січня 2013 року № 65/80. Медичний огляд є заходом, спрямованим на профілактику професійних, виробничо-обумовлених хвороб працівників, а також таких загальних хвороб, які можуть прогресувати через вплив шкідливих чинників виробничого довкілля.

Медичний огляд водіїв транспортних засобів передбачає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди, спричинені необхідністю. Водії також проходять один раз на два роки наркологічні та психіатричні огляди.

Роботи, пов’язані з керуванням автотранспортом, входять до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23 вересня 1994 року № 263/121, тому водії проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів охорони праці. З водіями проводять інструктажі: з безпеки руху (вступний, первинний, передрейсовий (цільовий), періодичний (повторний), позаплановий (спеціальний)), а також з питань охорони праці та протипожежні інструктажі (вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий).

Кам’янець-Подільське відділення

управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

в Хмельницькій області.

Безпека праці під час жнив має стати головним пріоритетом

14.08.2019

Сільське господарство відноситься до ряду найбільш травмонебезпечних галузей економіки. За кількістю нещасних випадків із року в рік сільгоспвиробництво стабільно посідає 3-4 місце.

Складність і особливість цього виробництва полягає в сезонності виконання робіт в рослинництві, певній циклічності в тваринництві, в експлуатації застарілих засобів механізації без належних засобів безпеки, в багатьох випадках у недостатньому рівні кваліфікації працівників. Ці та інші обставини характеризують сільське господарство як галузь, де умови праці потребують належної уваги і подальшого поліпшення.

Серед професій у агропромисловому комплексі найнебезпечнішою, як і раніше, є професія механізатора (тракториста-машиніста). На жнивах використовують зернозбиральні комбайни, частина яких вже відпрацювала встановлені строки експлуатації, але після ремонту продовжують працювати, тому на ці застарілі комбайни необхідно звернути особливу увагу. Польові механізовані роботи із застосуванням сільськогосподарської техніки потрібно розглядати як роботи з підвищеною небезпекою, адже часто механізатор залишається один на один з агрегатом, який може у будь-який момент потребувати ремонту. А це, в свою чергу, може спровокувати працівника до виконання дій, що не відповідають вимогам безпеки. Крім того, йому доводиться працювати понаднормово, у темний час доби, на віддалених полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи впливу високих рівнів вібрації, шуму,температурних перепадів та інших чинників, що призводять до стомлення. Враховуючи вищевикладене, керівники господарств, фермери повинні подбати про знешкодження небезпечних ризиків, які можуть виникнути в період збирання врожаю.

Перед початком збиральних робіт керівниками господарств, фермерами повинні бути проведені певні організаційні профілактичні заходи для недопущення випадків травмування працюючих на жнивах.

Для цього, в першу чергу, необхідно забезпечити:

- проведення інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які будуть брати участь у збиранні врожаю;

- до роботи на тракторах та комбайнах допускати механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління даною сільськогосподарською технікою;

- ознайомлення під розпис всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів по території господарств;

- виділити, позначити табличками та обладнати спеціальні місця для відпочинку та харчування працюючих, забезпечити їх умивальниками, миючими засобами та рушниками;

- до початку робіт всіх працівників забезпечити спецодягом, засобами

індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори і т.д.), укомплектувати всю зернозбиральну техніку необхідним протипожежним устаткуванням та вогнегасниками, поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги;

- забезпечити комбайнерів чистиками, різаками, щітками, спеціальними крючками для очищення різального апарату, решіт, молотилки та інших робочих органів зернозбиральних комбайнів;

- всі небезпечні вузли зернозбиральної техніки необхідно обладнати захисними кожухами, робота без яких категорично забороняється;

- при колективній роботі на жнивах обов’язково призначається старший;

- при роботі в загінці на збиранні зернових та під час перегонів комбайнів забороняється знаходження на комбайні сторонніх осіб;

- всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводять тільки після повної зупинки всіх агрегатів;

- всі трактори та автомобілі, які братимуть участь у жнивах, повинні бути обладнані справними іскрогасниками;

- всі трактори, які будуть відвозити солому від комбайнів або виконувати інші транспортні роботи, повинні бути переведені на широку колію;

- перевезення людей дозволяється лише автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями;

- до скиртування сіна або соломи допускаються особи, що мають дозвіл до робіт на висоті. Скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час доби і при швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється скиртувати під час грози;

- до робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники з 18 років (при наявності відповідних посвідчень), на інші роботи - з 16 років, а при письмовій згоді одного із батьків - з 15 років;

- закінчити підготовку токів, зерноочисних комплексів, збирально-транспортних агрегатів, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки, не допускати до роботи несправні машини, що не відповідають правилам охорони праці, і закріпити техніку за працівниками.

Всі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не буде зайвим ще раз

звернути увагу працівників на те, що їх невиконання може призвести до непоправного.

Сумні факти минулих років можуть нагадати про це. Керівникам підприємств потрібно слідкувати за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників на жнивах. Адже головною метою жнив є не тільки своєчасність та якість збирання врожаю, а й збереження життя та здоров’я людей, якіпрацюють на жнивах.

Звертаємося до всіх, хто буде працювати на жнивному полі! Бережіть своє життя і здоров’я, тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести збирання зернових урожаю без травм і аварій.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області

Нещасних випадків на виробництві стає більше

29.07.2019

Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на підприємствах будь-якої галузі є одна з найважливіших умов підвищення соціально-економічної ефективності.

Вже за перше півріччя 2019 року в порівнянні з 2018 роком (всього за рік 12 повідомлень про нещасні випадки) по м. Кам’янці-Подільському та Кам’янець-Подільському районі зареєстровано 12 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в тому числі 4 нещасних випадки зі смертельним наслідком та 2 випадки смерті на виробництві. За формою Н-1 (пов’язані з виробництвом) складено 7 актів, в тому числі 3 акти зі смертельним наслідком.

Найбільш травмонебезпечними видами економічної діяльності стали:

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство;
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність;
Переробна промисловість;
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги;
Освіта;
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

Проведений аналіз стану виробничого травматизму показав, що переважна більшість нещасних випадків зумовлена організаційними причинами. Згідно всіх 7 актів форми Н-1 по страхових нещасних випадках, що складені за перше півріччя 2019 року комісіями з розслідування встановлено 9 причин нещасних випадків. Їх розподіл наступний: 6 причин (або 67% від загальної кількості) носять організаційний характер, та 3 причини (або 33%)- психофізіологічні.

Враховуючи це, Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Хмельницькій області особливе значення приділяє профілактичній роботі серед роботодавців, зокрема проведенню семінарів, круглих столів, нарад, пропаганді безпечних умов праці. Постійно наголошується на необхідності та обов’язковості проведення атестації робочих місць, забезпечення спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту, проведення медоглядів тощо.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Основним нормативним актом, що регламентує порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”. Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

Вимоги Типового положення є обов’язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господарської діяльності незалежно від форми власності та видів діяльності.

Працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

Відповідальність за організацію та здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Кам’янець-Подільське відділення управління

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України в Хмельницькій області.

Фонд виплатив 4,6 млрд гри лікарняних у першому півріччі

17.07.2019
Упродовж перших шести місяців 2019 року Фондом соціального страхування України було профінансовано листки непрацездатності на загальну суму 4,57 млрд гривень. Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності у січні-червні склав 269,7 грн, що на 28,4% більше, ніж за той же період минулого року.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві; - необхідності догляду за хворою дитиною; - необхідності догляду за хворим членом сім'ї; - догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; - карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; - тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; - протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; - перебування на лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Сума допомоги від Фонду залежить від тривалості страхового стажу та розміру середньоденного доходу працівника та складає: 1) 50% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років; 2) 60% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж від 3 до 5 років; 3) 70% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж від 5 до 8 років; 4) 100% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж понад 8 років; 5) 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають пільги відповідно до законодавства, у тому числі, постраждалим учасникам Революції Гідності за страховими випадками, які настали з 25.07.2018.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
України в Хмельницькій області.