Фонд соціального страхування України в Хмельницькій області

Відбулася зустріч з представниками місії МВФ з питань фінансового стану Фонду

26.09.2019

У виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України відбулася зустріч з представниками місії Міжнародного валютного фонду за участю заступника Міністра соціальної політики України Олега Коваля, начальника Управління нагляду за діяльністю Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування Мінсоцполітики Максима Зацерковного, представників Міністерства фінансів України, в.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергія Нестерова, заступників директора, керівників самостійних структурних підрозділів виконавчої дирекції Фонду.

Було обговорено фінансований стан Фонду соціального страхування України, зокрема, показники виконання бюджету за вісім місяців 2019 року, прогнозні доходи та видатки на кінець цього року та проект бюджету Фонду на 2020 рік.

В.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергій Нестеров поінформував щодо динаміки затримок по виплаті матеріального забезпечення застрахованим особам і наголосив, що всі виплати Фонд здійснює в повному обсязі.

«З метою часткового покриття розриву між фактичними видатками Фонду та надходженням коштів, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України тимчасово, на серпень 2019 року, частка ЄСВ, яка йде до Фонду соціального страхування України, була збільшена з 9,3759% до 14,2464%. Це дозволило отримати додатково 996 млн гривень та майже повністю покрити заборгованість Фонду з виплат матзабезпечення. Водночас, з 01 вересня частка ЄСВ була повернута до раніше встановленого розміру», – наголосив Сергій Нестеров.

Деталі прогнозу виконання бюджету Фонду за підсумками 2019 року, а також заплановані видатки на 2020 рік з урахуванням темпів зростання середньої заробітної плати та рівня інфляції представила заступниця директора виконавчої дирекції Фонду Олена Денисова.

Економісти МВФ Серджіо Сола, Шаба Фехер і економіст представництва МВФ в Україні Ігор Шпак обговорили можливі шляхи покриття дефіциту бюджету Фонду соціального страхування України, зокрема, акцентували на потребі розглянути можливість збільшення кількості днів тимчасової непрацездатності, яка фінансується за рахунок коштів роботодавців.

Заступник Міністра соціальної політики України Олег Коваль надав інформацію щодо впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності, а також можливих законодавчих змін до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Соціальний захист для кожного

12.09.2019

Одним із заходів соціального захисту робітників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами, є своєчасне проведення атестації робочих місць. Вона забезпечує надання пільгового пенсійного забезпечення, щорічної додаткової відпустки, скороченої тривалості робочого тижня, доплати до тарифної ставки (окладу). Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії чи посади в Списках № 1 і № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць та виконання робіт в умовах, передбачених відповідними Списками (не менше 80 % робочого часу, встановленого для відповідного виробництва). Відсутність хоча б однієї з цим умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці, є наказ по підприємству, організації.

Найбільш питома вага робітників, які працюють в умовах, що не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормам, спостерігається в галузях економіки. Це – сільське господарство, промисловість, охорона здоров’я та соціальна допомога у виробництві транспортного устаткування, електроенергії, газу та води.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 19) передбачено питання, пов’язані з фінансуванням і порядком регулювання охорони праці. Це є предметом колективного договору. Аналіз укладання таких договорів засвідчує, що атестація робочих місць за умовами праці ще не знаходить належного вирішення через соціально-трудове регулювання.

Якщо ж в колективному договорі містяться зобов’язання роботодавців щодо фінансування організаційно-технічних заходів з охорони праці, то зобов’язання щодо виділення коштів для проведення атестації робочих місць за умовами праці не включаються, тобто відсутні. Атестацію робочих місць за умовами праці пов’язано з трудовими відносинами роботодавців і працівників. Результатом цього є надання пільг і компенсацій, у тому числі права на пільгове забезпечення.

У районі спостерігається тенденція керівників підприємств переводити працюючих з посад, які передбачені Списками на пільгове пенсійне забезпечення, на посади, які не дають права робітникам на пільги та компенсації через неповну зайнятість.

Атестація робочих місць передбачає:

виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх появи;
дослідження санітарної гігієни виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів санітарних норм і правил;
обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;
підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
розробку комплексів заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки характеру праці та оздоровлення трудящих.

Періодичність атестацій установлюється самим підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестацій покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Кам’янець-Подільське відділення

управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

в Хмельницькій області.

РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ ВОДІЇВ ЗЕРНОВОЗІВ

11.09.2019

В Україні в останні роки спостерігається усталена тенденція збільшення обсягів виробництва зерна. Тож зростає навантаження на автотранспорт, яким зерно перевозять з поля на токи, елеватори та інші зерносховища, до місць перевантажування на інші види транспорту (залізничний, річковий, морський). Для забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, збереження здоров’я та працездатності водіїв законодавством України передбачено певні заходи. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв, порядок його обліку визначено у Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 7 червня 2010 року № 340.

Основні вимоги до режиму праці та відпочинку водіїв:

тривалість робочого часу водіїв не має перевищувати 40 год. на тиждень;
якщо за умовами роботи не може бути дотримано встановлену для водіїв щоденну (щотижневу) тривалість робочого часу, допускається запроваджувати підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала відповідної кількості робочих годин;
у разі підсумованого обліку робочого часу водія тривалість робочого дня (зміни) не повинна перевищувати 10 год.;
тривалість роботи (зміни) водія напередодні святкових і неробочих днів та у нічний час скорочується на 1 год.;
змінний період керування водія разом з надурочними роботами не має перевищувати 9 год.; для водіїв, які перевозять великовагові, великогабаритні та небезпечні вантажі, змінний період керування разом з надурочними роботами не має перевищувати 8 год.;
змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшений понад встановлені норми у разі виникнення непередбачених обставин (технічна несправність транспортного засобу, зупинення його руху у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо);
тривалість керування водія на тиждень разом з надурочними роботами не має перевищувати 48 год.;
після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хв., якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку; ця перерва може бути замінена перервами тривалістю не менше 15 хв. кожна, розподіленими протягом періоду керування, при цьому перерва для відпочинку та харчування не входить до робочого часу водія;
тривалість щотижневого відпочинку водія має бути не менше 45 послідовних годин.

Роботодавець не має права направляти водія у рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого законодавством (п. 1.15 розділу XIII Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 9 липня 2012 року № 964).

Після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин.

Водії підлягають медоглядам у разі прийняття на роботу, а також у процесі трудової діяльності згідно з Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 31 січня 2013 року № 65/80. Медичний огляд є заходом, спрямованим на профілактику професійних, виробничо-обумовлених хвороб працівників, а також таких загальних хвороб, які можуть прогресувати через вплив шкідливих чинників виробничого довкілля.

Медичний огляд водіїв транспортних засобів передбачає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди, спричинені необхідністю. Водії також проходять один раз на два роки наркологічні та психіатричні огляди.

Роботи, пов’язані з керуванням автотранспортом, входять до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23 вересня 1994 року № 263/121, тому водії проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів охорони праці. З водіями проводять інструктажі: з безпеки руху (вступний, первинний, передрейсовий (цільовий), періодичний (повторний), позаплановий (спеціальний)), а також з питань охорони праці та протипожежні інструктажі (вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий).

Кам’янець-Подільське відділення

управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

в Хмельницькій області.

Безпека праці під час жнив має стати головним пріоритетом

14.08.2019

Сільське господарство відноситься до ряду найбільш травмонебезпечних галузей економіки. За кількістю нещасних випадків із року в рік сільгоспвиробництво стабільно посідає 3-4 місце.

Складність і особливість цього виробництва полягає в сезонності виконання робіт в рослинництві, певній циклічності в тваринництві, в експлуатації застарілих засобів механізації без належних засобів безпеки, в багатьох випадках у недостатньому рівні кваліфікації працівників. Ці та інші обставини характеризують сільське господарство як галузь, де умови праці потребують належної уваги і подальшого поліпшення.

Серед професій у агропромисловому комплексі найнебезпечнішою, як і раніше, є професія механізатора (тракториста-машиніста). На жнивах використовують зернозбиральні комбайни, частина яких вже відпрацювала встановлені строки експлуатації, але після ремонту продовжують працювати, тому на ці застарілі комбайни необхідно звернути особливу увагу. Польові механізовані роботи із застосуванням сільськогосподарської техніки потрібно розглядати як роботи з підвищеною небезпекою, адже часто механізатор залишається один на один з агрегатом, який може у будь-який момент потребувати ремонту. А це, в свою чергу, може спровокувати працівника до виконання дій, що не відповідають вимогам безпеки. Крім того, йому доводиться працювати понаднормово, у темний час доби, на віддалених полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи впливу високих рівнів вібрації, шуму,температурних перепадів та інших чинників, що призводять до стомлення. Враховуючи вищевикладене, керівники господарств, фермери повинні подбати про знешкодження небезпечних ризиків, які можуть виникнути в період збирання врожаю.

Перед початком збиральних робіт керівниками господарств, фермерами повинні бути проведені певні організаційні профілактичні заходи для недопущення випадків травмування працюючих на жнивах.

Для цього, в першу чергу, необхідно забезпечити:

- проведення інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які будуть брати участь у збиранні врожаю;

- до роботи на тракторах та комбайнах допускати механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління даною сільськогосподарською технікою;

- ознайомлення під розпис всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів по території господарств;

- виділити, позначити табличками та обладнати спеціальні місця для відпочинку та харчування працюючих, забезпечити їх умивальниками, миючими засобами та рушниками;

- до початку робіт всіх працівників забезпечити спецодягом, засобами

індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори і т.д.), укомплектувати всю зернозбиральну техніку необхідним протипожежним устаткуванням та вогнегасниками, поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги;

- забезпечити комбайнерів чистиками, різаками, щітками, спеціальними крючками для очищення різального апарату, решіт, молотилки та інших робочих органів зернозбиральних комбайнів;

- всі небезпечні вузли зернозбиральної техніки необхідно обладнати захисними кожухами, робота без яких категорично забороняється;

- при колективній роботі на жнивах обов’язково призначається старший;

- при роботі в загінці на збиранні зернових та під час перегонів комбайнів забороняється знаходження на комбайні сторонніх осіб;

- всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводять тільки після повної зупинки всіх агрегатів;

- всі трактори та автомобілі, які братимуть участь у жнивах, повинні бути обладнані справними іскрогасниками;

- всі трактори, які будуть відвозити солому від комбайнів або виконувати інші транспортні роботи, повинні бути переведені на широку колію;

- перевезення людей дозволяється лише автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями;

- до скиртування сіна або соломи допускаються особи, що мають дозвіл до робіт на висоті. Скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час доби і при швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється скиртувати під час грози;

- до робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники з 18 років (при наявності відповідних посвідчень), на інші роботи - з 16 років, а при письмовій згоді одного із батьків - з 15 років;

- закінчити підготовку токів, зерноочисних комплексів, збирально-транспортних агрегатів, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки, не допускати до роботи несправні машини, що не відповідають правилам охорони праці, і закріпити техніку за працівниками.

Всі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не буде зайвим ще раз

звернути увагу працівників на те, що їх невиконання може призвести до непоправного.

Сумні факти минулих років можуть нагадати про це. Керівникам підприємств потрібно слідкувати за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників на жнивах. Адже головною метою жнив є не тільки своєчасність та якість збирання врожаю, а й збереження життя та здоров’я людей, якіпрацюють на жнивах.

Звертаємося до всіх, хто буде працювати на жнивному полі! Бережіть своє життя і здоров’я, тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести збирання зернових урожаю без травм і аварій.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області

Нещасних випадків на виробництві стає більше

29.07.2019

Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на підприємствах будь-якої галузі є одна з найважливіших умов підвищення соціально-економічної ефективності.

Вже за перше півріччя 2019 року в порівнянні з 2018 роком (всього за рік 12 повідомлень про нещасні випадки) по м. Кам’янці-Подільському та Кам’янець-Подільському районі зареєстровано 12 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в тому числі 4 нещасних випадки зі смертельним наслідком та 2 випадки смерті на виробництві. За формою Н-1 (пов’язані з виробництвом) складено 7 актів, в тому числі 3 акти зі смертельним наслідком.

Найбільш травмонебезпечними видами економічної діяльності стали:

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство;
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність;
Переробна промисловість;
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги;
Освіта;
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

Проведений аналіз стану виробничого травматизму показав, що переважна більшість нещасних випадків зумовлена організаційними причинами. Згідно всіх 7 актів форми Н-1 по страхових нещасних випадках, що складені за перше півріччя 2019 року комісіями з розслідування встановлено 9 причин нещасних випадків. Їх розподіл наступний: 6 причин (або 67% від загальної кількості) носять організаційний характер, та 3 причини (або 33%)- психофізіологічні.

Враховуючи це, Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Хмельницькій області особливе значення приділяє профілактичній роботі серед роботодавців, зокрема проведенню семінарів, круглих столів, нарад, пропаганді безпечних умов праці. Постійно наголошується на необхідності та обов’язковості проведення атестації робочих місць, забезпечення спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту, проведення медоглядів тощо.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Основним нормативним актом, що регламентує порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”. Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

Вимоги Типового положення є обов’язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господарської діяльності незалежно від форми власності та видів діяльності.

Працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

Відповідальність за організацію та здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Кам’янець-Подільське відділення управління

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України в Хмельницькій області.

Фонд виплатив 4,6 млрд гри лікарняних у першому півріччі

17.07.2019
Упродовж перших шести місяців 2019 року Фондом соціального страхування України було профінансовано листки непрацездатності на загальну суму 4,57 млрд гривень. Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності у січні-червні склав 269,7 грн, що на 28,4% більше, ніж за той же період минулого року.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві; - необхідності догляду за хворою дитиною; - необхідності догляду за хворим членом сім'ї; - догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; - карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; - тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; - протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; - перебування на лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Сума допомоги від Фонду залежить від тривалості страхового стажу та розміру середньоденного доходу працівника та складає: 1) 50% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років; 2) 60% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж від 3 до 5 років; 3) 70% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж від 5 до 8 років; 4) 100% середньої заробітної плати (доходу) - страховий стаж понад 8 років; 5) 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають пільги відповідно до законодавства, у тому числі, постраждалим учасникам Революції Гідності за страховими випадками, які настали з 25.07.2018.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
України в Хмельницькій області.

Серед причин зростання кількості лікарняних — збільшення захворюваності та порушення у видачі лікарняних

25.06.2019

Фонд соціального страхування України протягом 2018 року надав матеріальне забезпечення більше, ніж 2,5 млн застрахованих осіб. Витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у порівнянні з 2017 роком збільшились на 1 679,4 млн грн, або на 27,7 відсотка. При цьому, загальна кількість днів тимчасової непрацездатності порівняно з 2017 роком збільшилась на 5,7 % і становить 37 759 242 дні.

Нагадаємо, Фонд соціального страхування України фінансує надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності всім застрахованим (працевлаштованим) особам, починаючи з шостого дня лікарняного й до моменту одужання або встановлення інвалідності. Розмір допомоги залежить від тривалості страхового стажу та складає від 50% (стаж до 3-х років) до 100% (стаж понад 8 років) середньоденної заробітної плати.

Серед найбільш вагомих причин росту загального числа днів тимчасової непрацездатності можна виділити:

1. Збільшення рівня захворюваності працюючого населення. У переважній більшості областей України зареєстровано зростання рівня сезонних захворювань на грип та ГРВІ, зростання рівня захворюваності на серцево-судинні, онкологічні, цереброваскулярні захворювання, травми, туберкульоз, спалахи кору.

2. Збільшення кількості хворих, які направлені на відновлювальне лікування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів.

3. Збільшення кількості страхувальників, застрахованих осіб та категорій осіб, яким надається допомога по тимчасовій непрацездатності (працюють за цивільно-правовими угодами, працівники фермерських господарств та ФОП). Зокрема, станом на сьогодні право на отримання допомог, страхових виплат, медичних і соціальних послуг за рахунок коштів Фонду у разі настання страхових випадків мають 12,7 млн осіб. За останні два роки кількість застрахованих осіб зросла на 2,3 млн.

4. Недостатній контроль за станом експертизи тимчасової непрацездатності в закладах охорони здоров’я. За результатами перевірок фахівцями Фонду виявлено недоліки та упущення в організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності в закладах охорони здоров’я і, як наслідок, наявність порушень у видачі (продовженні) листків непрацездатності, в тому числі необґрунтовану їх видачу (продовження).

Так, під час проведення перевірок закладів охорони здоров’я у 2018 році виявлено, що 6 395 листків непрацездатності видано з порушеннями порядку видачі листків непрацездатності, що становить 3,6% від листків непрацездатності, які проаналізовані під час перевірок у закладах охорони здоров’я, у тому числі 2 789 – необґрунтовано виданих та продовжених (1,6% від усіх перевірених листків непрацездатності в закладах охорони здоров’я).

5. Збільшення кількості приватних закладів охорони здоров’я та лікарів, що провадять медичну практику як фізичні особи-підприємці, яким надано право видачі листків непрацездатності.

22,3% працюючих пройшли реабілітацію за кошти Фонду після кардіологічних патологій

18.06.2019

Фонд соціального страхування України фінансує проходження курсу реабілітаційного лікування після перенесених захворювань і травм для всіх працюючих за наявності медичних показів. Пацієнти направляються на реабілітацію до санаторно-курортних закладів безпосередньо зі стаціонару закладу охорони здоров’я.

За даними І кварталу 2019 року серед застрахованих осіб, що пройшли реабілітацію за кошти Фонду, 22,3% мали кардіологічні захворювання, зокрема, перенесли інфаркти міокарда, операції на серці тощо. З них понад 53% за підсумками відновного лікування повністю відновили працездатність.

«Щороку в Україні фіксують близько 50 тисяч випадків інфаркту і понад 100 тисяч випадків інсульту, і з кожним роком рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу зростає. У цілому, близько 37% працездатного населення України страждають на серцево-судинні захворювання, з них близько 30% – інфаркти міокарда», – говорить заступниця начальниці управління медичних і соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду Любов Лисенко.

За словами Любові Лисенко, застосування медичної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів для хворих з кардіологічною патологією допомагає якнайшвидше відновити здоров’я та працездатність людини, зменшити показник первинної інвалідності, підвищити рівень життєдіяльності, а також скоротити терміни тимчасової непрацездатності.

«Серед застрахованих осіб, які отримали у І кварталі 2019 року за рахунок коштів Фонду медичну реабілітацію після інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії та операцій на серці, понад 53% повністю відновили працездатність та стали до роботи відразу після завершення санаторної реабілітації», – зазначає Л.Лисенко.

Нагадаємо, підставою для направлення на відновне лікування, що фінансується за кошти Фонду, є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я. З початку року реабілітаційним лікуванням на базі санаторно-курортних закладів було забезпечено майже 13 тис. застрахованих осіб.

Довідково. Медична реабілітація (відновне лікування) – вид медичної допомоги, що включає систему лікувальних заходів, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму, виявлення та активізацію його компенсаторних можливостей, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Допомога по вагітності та пологах зросла на 25,6%

5.06.2019

Розмір середньоденної допомоги по вагітності та пологах, що фінансується Фондом соціального страхування України, у січні-квітні 2019 року зріс на 25,6% порівняно з тим же періодом минулого року та за квітень склав 245,1 грн.

У загальних випадках тривалість відпустки по вагітності та пологах становить 126 календарних днів, у цьому разі середня сума допомоги від Фонду складає 30,9 тис. гривень.

Загалом упродовж перших чотирьох місяців 2019 року Фонд направив на фінансування допомоги по вагітності та пологах 1,1 млрд гривень.

Нагадаємо, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та складає 100% середньої заробітної плати незалежно від тривалості страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість днів фактичного перебування у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами.

За основним місцем роботи зазначене матеріальне забезпечення не може бути меншим за обчислене, виходячи з мінімальної заробітної плати. Водночас, за місцем роботи за сумісництвом мінімальні гарантії щодо розміру допомоги не застосовуються.

З 1 липня набуде чинності новий порядок розслідування нещасних випадків

29.05.2019

Нова редакція Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 та набуде чинності 01.07.2019.

Дія документу розширена на всіх застрахованих (офіційно працевлаштованих) осіб, фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору та ін.

Відповідно до нового Порядку рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Також з 01 липня вступає у силу строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, який становитиме три роки з дня їх настання. Водночас, у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Крім того, документом подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) до 5 робочих днів (проти 3 днів у попередній редакції), спеціального розслідування – до 15 робочих днів (проти 10 днів).

Зменшено кількість документів, які оформлюються за результатами роботи комісії з розслідування: складається акт за формою Н‑1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний), акт за формою Н-5 скасовано.

Нагадаємо, за даними Фонду соціального страхування України рівень професійної захворюваності у І кварталі 2019 року зріс на 22,2% порівняно з тим же періодом минулого року. Кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 4,7%, кількість смертельних нещасних випадків – на 1,1%.

Допомога за лікарняними зросла на 28,2%

27.05.2019

Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності у квітні 2019 року порівняно з тим же періодом минулого року збільшився на 28,2% у розрахунку на день та склав 273,4 грн. Загалом за січень–квітень 2019 року Фонд соціального страхування України направив близько 3 млрд грн на фінансування компенсації втраченого заробітку за час перебування на лікарняному.

Збільшення середнього розміру допомоги пов’язано із загальним зростанням фонду оплати праці по країні, у тому числі, зростанням мінімальної заробітної плати.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від тривалості страхового стажу та визначається, виходячи із середньоденної заробітної плати працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин.

Цей вид матеріального забезпечення виплачується Фондом соціального страхування України, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності (перші п’ять днів фінансуються за рахунок коштів роботодавця).

У залежності від страхового стажу розмір допомоги складає:

1) 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;

2) 60% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 3 до 5 років;

3) 70% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 5 до 8 років;

4) 100% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж понад 8 років;

5) 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають пільги відповідно до законодавства, у тому числі, постраждалим учасникам Революції Гідності за страховими випадками, які настали з 25.07.2018.

Кількість застрахованих осіб збільшилась на понад 2 млн осіб за два роки

20.05.2019

Станом на сьогодні під опікою Фонду соціального страхування України знаходиться понад 12,7 млн застрахованих осіб – працевлаштованих і самозайнятих осіб, ФОП, осіб, що працюють на умовах цивільно-правових договорів. Зазначені особи мають право на отримання допомог, страхових виплат, медичних і соціальних послуг за рахунок коштів Фонду у разі настання страхового випадку в період роботи.

Кількість застрахованих осіб, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачують (сплачували) та/або за яких сплачується чи сплачувався ЄСВ, упродовж останніх років зросла на 2,3 млн – з 10,4 млн у 2017 році до 12,7 млн у 2019 році.

Зокрема, зростання чисельності застрахованих у Фонді осіб пов’язано із віднесенням з 01.01.2016 фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, до застрахованих осіб, оскільки вони є платниками єдиного внеску на загальних підставах.

Крім того, страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які виконують роботи (надають послуги) на умовах цивільно-правових договорів, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності та господарювання.

Нагадаємо, Фонд соціального страхування України в разі настання страхового випадку здійснює надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання; за наявності медичних показів фінансує проходження курсу реабілітаційного лікування на базі санаторно-курортних закладів; у разі нещасних випадків на виробництві або набуття професійних захворювань здійснює оплату лікування всіх прямих наслідків нещасних випадків, у разі часткової або повної втрати працездатності здійснює надання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, фінансує санаторно-курортне лікування, забезпечення технічними засобами реабілітації, ліками та медичними виробами тощо.