Фонд соціального страхування України в Хмельницькій області

У 2019 році кількість застрахованих сягла 12,5 млн осіб

16.01.2020

Понад 12,5 млн працюючих є застрахованими особами та знаходяться під опікою Фонду соціального страхування України. Зазначені особи в разі настання страхового випадку в період роботи отримують від Фонду допомоги, страхові виплати, медичні і соціальні послуги.

Застрахованою у Фонді є кожна особа, яка сплачує, або за яку сплачується роботодавцем єдиний внесок, тобто всі працевлаштовані, самозайняті, ФОП, особи, що працюють на умовах цивільно-правових договорів.

Нагадаємо, Фонд соціального страхування України в разі настання страхового випадку здійснює надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання. За наявності медичних показів фінансує проходження курсу реабілітаційного лікування на базі санаторно-курортних закладів. У разі нещасних випадків на виробництві або набуття професійних захворювань здійснює оплату лікування всіх прямих наслідків нещасних випадків, у разі часткової або повної втрати працездатності здійснює надання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, фінансує періодичне санаторно-курортне лікування, забезпечення технічними засобами реабілітації, ліками та медичними виробами тощо.

Загалом упродовж 2019 року допомоги та страхові виплати від Фонду отримали понад 2,6 млн осіб.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Виробничий травматизм в місті та районі Кам’янця-Подільського

14.01.2020

Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на підприємствах будь-якої галузі є одна з найважливіших умов підвищення соціально-економічної ефективності. Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Хмельницькій області особливе значення приділяє профілактичній роботі серед роботодавців, зокрема проведенню семінарів, круглих столів, нарад, пропаганді безпечних умов праці. Постійно наголошується на необхідності та обов’язковості проведення атестації робочих місць, забезпечення спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту, проведення медоглядів тощо.

Згідно проведеного аналізу за 2019 рік по м. Кам’янці-Подільському та Кам’янець-Подільському районі зареєстровано 16 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в тому числі: 1 груповий нещасний випадок (2 потерпілих), 4 нещасних випадки зі смертельним наслідком та 3 випадки смерті на виробництві. За формою Н-1 (пов’язані з виробництвом) складено 10 актів, в тому числі 4 акти зі смертельним наслідком.

Аналіз стану виробничого травматизму показав, що переважна більшість нещасних випадків зумовлена організаційними причинами. За даними 10 актів про нещасні випадки та професійні захворювання форми Н-1/П, що були складені за 2019 рік комісіями з розслідування встановлено 15 причин нещасних випадків. Їх розподіл наступний: 11 причин (або 73% від загальної кількості) носять організаційний характер, та 4 причини (або 27%)- психофізіологічні.

Найбільш травмонебезпечними видами економічної діяльності стали:

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство;
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність;
Переробна промисловість;
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги;
Освіта;
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Основним нормативним актом, що регламентує порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОП 0.00-4.12-05 “Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”. Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

Вимоги Типового положення є обов’язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господарської діяльності незалежно від форми власності та видів діяльності.

Працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

Відповідальність за організацію та здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Кам’янець-Подільське відділення управління

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

України в Хмельницькій області.

Фонд надасть допомогу постраждалим у груповому нещасному випадку в Одеському коледжі

13.12.2019

До Фонду соціального страхування України від Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу надійшло повідомлення про груповий нещасний випадок, який стався 04.12.2019 внаслідок пожежі. Станом на 12.12.2019 повідомлено про 13 застрахованих осіб, які постраждали.

Наразі призначено комісію зі спеціального розслідування зазначеного групового нещасного випадку із смертельними наслідками.

Для постраждалих внаслідок нещасного випадку Фонд, зокрема, фінансує допомогу по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) до її відновлення або встановлення інвалідності.

У разі подальшого встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілі отримають від Фонду одноразову допомогу – розмір цієї виплати залежить від ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (35,7 тис. гривень при 100% втрати працездатності).

Крім того, у такому разі потерпілим буде призначено щомісячні страхові виплати, які компенсують втрачений заробіток або його частину відповідно до ступеня втрати працездатності.

Для сімей загиблих Фондом буде профінансовано одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 210,2 тис. гривень, розмір одноразової допомоги утриманцям складе 42,04 тис. гривень. Також особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого, буде призначена щомісячна страхова виплата.

Також Фондом буде відшкодовано вартість ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлих.

На роботі травмувались на 7,9% менше працівників,

захворіли через виробничі фактори – на 26,5% більше

26.11.2019

На селекторній нараді у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України проаналізували статистику та динаміку кількості професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві за 9 місяців 2019 року, а також обговорили механізми підвищення ефективності профілактичних заходів і якості розслідувань. Захід пройшов під головуванням начальника управління профілактики страхових випадків виконавчої дирекції Фонду Сергія Таровика, участь взяли начальники управлінь виконавчої дирекції Фонду в областях і місті Києві та керівники профільних відділів.

За даними трьох кварталів цього року Фондом зареєстровано 3 270 потерпілих від нещасних випадків на виробництві. З них 286 – травмовані смертельно. Порівняно з тим же періодом 2018 року кількість потерпілих зменшилась на 7,9% (з 3 549 до 3 270). Водночас, кількість смертельно травмованих осіб збільшилась на 10% (з 260 до 286).

Кількість професійних захворювань за цей період у порівнянні з 9 місяцями 2018 року збільшилась на 26,5%, або на 348 діагностованих захворювань (з 1 314 до 1662).

«Проблема зростання професійної захворюваності є для нас однією з найбільш значущих. Адже вона говорить про те, що на виробництвах відсутня позитивна динаміка по зниженню впливу шкідливих факторів, про недостатню безпеку праці робітників. Хочу звернути увагу роботодавців і відповідальних за охорону праці на підприємствах, що розслідування профзахворювань експертами Фонду проводяться дуже ретельно. Якщо для підприємства було визначено процедури з упередження настання профзахворювань і нівелювання шкідливих факторів, які не були виконані, за це передбачена відповідальність», – зазначив Сергій Таровик.

Найбільша кількість професійних захворювань упродовж 9 місяців зареєстрована у: Дніпропетровській області (38,6 %), Львівській області (17,9 %) та Донецькій області (16,4 %). Кількість потерпілих осіб, які отримали профзахворювання у цих областях, складає 72,9 % від загальної кількості по Україні.

Основними обставинами, внаслідок яких виникли професійні захворювання, є: недосконалість механізмів та робочого інструменту – 21,9%, недосконалість технологічного процесу – 20,1% та невикористання засобів індивідуального захисту – 10,1% від загальної кількості.

У структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання – 45,4 % від загальної кількості діагнозів по Україні (1 314 випадків). На другому місці – захворювання опорно-рухового апарату (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артрози) – 25,1% (728 випадків). Хвороби слуху складають 14,9% (430 випадків), вібраційна хвороба – 7,3% (211 випадків).

Найбільше професійних захворювань сталося в галузі добувної промисловості і розробленні кар’єрів – 83, 5% від загальної кількості професійних захворювань по Україні.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області

Фондом призупинено виплати матеріального забезпечення

22.11.2019

20 листопада 2019 року Фондом соціального страхування України вимушено призупинено перерахування коштів для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування тимчасово не здійснюється у зв’язку із закінченням кошторисних призначень за зазначеним напрямом, що затверджені бюджетом Фонду.

«За діючим законодавством Фонд не може перерахувати кошти за кожним з напрямів фінансування більше, ніж затверджено в бюджеті Фонду на 2019 рік, прийнятому Кабінетом Міністрів України. За напрямом матеріального забезпечення заплановані на рік видатки було вичерпано 19 листопада. Кошти на рахунках є, але з сьогоднішнього дня ми не маємо права їх перерахувати до внесення змін до річного бюджету», – прокоментував директор виконавчої дирекції Фонду Євген Баженков.

Постанова № 16 «Про затвердження бюджету Фонду соціального страхування України на 2019 рік» прийнята КМУ 16.01.2019. Загальні видатки Фонду на поточний рік було заплановано у розмірі 23,26 млрд гривень, зокрема, на виплату матеріального забезпечення та соціальні послуги – 12,974 млрд гривень, з яких 12,535 млрд грн – на матеріальне забезпечення.

Станом на сьогодні загальна сума по заявам-розрахункам, наданим до фінансування у 2019 році з урахування заборгованості на початок року, становить 13,573 млрд гривень, що перевищує кошторисні призначення на рік за відповідною статтею видатків на 1,038 млрд грн.

«Ситуація недопустима, фактично виплати зупинено через бюрократичні причини. Зараз ми ведемо перемовини із Міністерством соціальної політики, яке, як орган державного нагляду за Фондом, може за погодженням із Міністерством фінансів подати проект внесення відповідних змін на затвердження Кабміну. Проект змін напрацьований, сподіваюсь, Міністерство соціальної політики найближчим часом його подасть. Щойно Кабінет Міністрів прийме зміни, виплати буде відновлено», – наголосив Євген Баженков.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах і допомога на поховання.

«Бюджет Фонду на поточний рік подавався на затвердження Кабміну колишнім керівництвом Міністерства соціальної політики і був штучно занижений по видаткам. Кошти на лікарняні і декретні було закладено на рівні 2018 року, без врахування зростання середньої заробітної плати. Разом із зниженням у попередні періоди загалом на 5,1% частки ЄСВ, яка спрямовується до бюджету Фонду, це призвело до затримок із виплатою матеріального забезпечення та, на сьогодні, вимушеної повної зупинки виплат за цим напрямом», – говорить Євген Баженков.

Здійснення страхових виплат, а також фінансування медичних і соціальних послуг для потерпілих на виробництві здійснюється Фондом у штатному режимі.

Неякісні медогляди стали причиною зростання рівня профзахворювань

14.11.2019

З випадками неякісного проведення медичних оглядів, за результатами яких вчасно гне виявлено підозру на профзахворювання, пов’язано зростання рівня професійної захворюваності серед робітників українських підприємств. Так, відповідно до даних Фонду соціального страхування України, за 9 місяців 2019 року у порівнянні з 9 місяцями 2018 року кількість професійних захворювань збільшилася на 26,5%, або на 348 випадків захворювань (з 1314 до 1662).

Попереднє та періодичне проходження медичних оглядів є обов’язковим для всіх працівників, зайнятих на важких, зі шкідливими або небезпечними умовами праці роботах, де є потреба в професійному доборі, а також для усіх осіб віком до 21 року незалежно від умов праці. Метою проведення медоглядів є визначення стану здоров’я працівника, зокрема можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасне виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт тощо.

Організація проходження медоглядів здійснюється роботодавцем за його рахунок. Крім того, за результатами медичних оглядів роботодавець зобов’язаний у повному обсязі провести відповідні оздоровчі заходи, визначені в заключному акті, а також усунути причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).

Неякісне проведення оглядів, ухилення від них працівника або незабезпечення проходження медогляду роботодавцем можуть стати причиною розвитку чи загострення професійного захворювання.

Зазначимо, при проведенні перевірок страховими експертами з охорони праці Фонду особлива увага приділяється організації роботодавцем та своєчасності проходження передбачених законодавством медоглядів найманими працівниками, виконанню оздоровчих заходів відповідно до заключного акта за результатами медоглядів.

Також з метою попередження виникнення професійних захворювань робочими органами виконавчої дирекції Фонду постійно здійснюється аналіз результатів проходження медоглядів працівниками.

Нагадаємо, упродовж квітня-липня фахівці Фонду направили 106 листів до лікувальних закладів та департаментів охорони здоров’я за наслідками виявлення фактів неякісних медоглядів.

Кам’янець-Подільське відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Безпека оператора котельні під час опалювального сезону

28.10.2019

Відповідальним за безпечну експлуатацію і технічний стан котлів призначається особа з числа фахівців підприємства, що мають досвід роботи з експлуатації котлів, що пройшли перевірку знань у встановленому порядку і що мають відповідне посвідчення.

До обслуговування водогрійних і парових котлів допускаються особи віком від 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання по відповідній програмі, перевірку знань кваліфікаційною комісією і отримали посвідчення на право обслуговування котлів. У котельні забороняється перебування особи, що не має відносини до експлуатації котлів і устаткування котельні. У необхідних випадках сторонні можуть допускатися в котельню тільки з дозволу адміністрації й у супроводі її представника.

Повторна перевірка знань у працівників котельні проводиться кваліфікаційною комісією не рідше одного разу в рік, як правило, на початку опалювального сезону, а також: при перекладі котлів на інший вид палива; при переході працівників на обслуговування котлів іншого типу.

Працівники, що обслуговують котельні, повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям відповідно до діючого нормами: костюмом бавовняним; рукавицями комбінованими; окулярами захисними.

Допуск оператора котельні до самостійного обслуговування котлів має оформлятися наказом. Схеми включення котлів повинні бути вивішені на робочих місцях.

У котельні повинні бути вогнегасники марки ОХП-10 (2 шт.) і ОП-10. Працівники, що обслуговують котельні, повинні вміти користатися первинними засобами пожежегасіння. Забороняється використовувати пожежний інвентар не по призначенню.

Котли і котельне устаткування повинні утримуватися в справному стані. Забороняється захаращувати приміщення котельні чи зберігати в ньому які-небудь матеріали чи предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього повинні бути завжди вільні.

Не допускається розміщення баків з легкозаймистим рідким паливом, а також запасів горючемастильних матеріалів у приміщенні, де встановлений котел.

Нагляд за технічним станом котлів у період експлуатації шляхом зовнішнього огляду повинний здійснюватися:

щозмінно працівниками котельні з записом у змінному журналі;
щодня особою, відповідальним за безпечну експлуатацію і технічний стан котлів;
періодично не рідше одного разу в рік головним інженером підприємства.

Необхідно звернути увагу на вимоги безпеки перед початком роботи:

одягти передбачений нормами спецодяг;
перевірити наявність первинних засобів пожежегасіння, ознайомитися з записами в змінному журналі і перевірити справність котлів, що обслуговуються, і стосовного до них устаткування, а також справність аварійного освітлення, телефонного зв’язку (чи звукової сигналізації) для виклику в екстрених випадках представників адміністрації і зв’язку котельні з місцями споживання пари;
прийом і здача зміни оформляється в змінному журналі за підписами відповідальних по зміні осіб. Запису в журналі щодня перевіряє особа, відповідальне за безпечну експлуатацію котлів. Не дозволяється приймати і здавати чергування під час ліквідації аварії в котельні.

Перед розпалюванням котла варто перевірити:

справність топки і газоходів, запірних і регулюючих пристроїв;
справність контрольно-вимірювальних приладів, живильних пристроїв, вентиляторів, а також наявність природної тяги;
справність устаткування для спалювання газоподібного палива;
рівень води в котлі, герметичність фланців, запірної арматури, люків;
відсутність заглушок на продувних, спускних і живильних паропроводах, мазутопроводах, газопроводах, а також до і після запобіжного клапана;
відсутність у топці і газоходах сторонніх предметів.

Забороняється пуск у роботу котлів з несправними: арматурою, живильними приладами, засобами автоматики, засобами протиаварійного захисту і сигналізації.

Безпосередньо перед розпалюванням котла повинна бути зроблена вентиляція топки і газоходів протягом 10–15 хв.

Розпалювання котлів повинне провадитися тільки при наявності розпорядження, записаного в змінному журналі відповідальним за безпечну експлуатацію котлів. Час початку розпалювання і пуску котла в роботу повинне фіксуватися в змінному журналі. Режим розпалювання котлів повинний відповідати вимогам документації заводу-виготовлювача.

Не допускається застосування при розпалюванні котла, що працює на твердому паливі, легкозаймистих нафтопродуктів (бензин, гас, дизельне паливо й ін.).

Під час чергування працівники котельні повинні стежити за справністю котла і всього устаткування котельні і строго дотримувати встановлений режим роботи котла.

Несправності устаткування, що виявляються в процесі роботи, повинні фіксуватися в змінному журналі. Працівники повинні вживати негайних заходів до усунення несправностей, що загрожують безпечній і безаварійній роботі устаткування. Якщо несправності усунути власними силами неможливо, то необхідно повідомити про це особі, відповідальному за безпечну експлуатацію котлів, і вжити заходів по зупинці роботи котла.

При роботі котла не рідше одного разу в зміну варто здійснювати перевірку:

справності дії манометрів за допомогою триходових кранів чи їхніх запірних вентилів, що заміняють;
водовказівних приладів (продувкою);
справності дії запобіжних клапанів (продувкою);
справності живильних насосів, шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу.

Періодична продувка котла повинна провадитися в присутності особи, відповідального за безпечну експлуатацію котлів. До продувки необхідно переконатися в справності водовказівних приладів, живильних пристроїв, наявності води в живильних баках.

Відкриття продувної арматури повинне провадитися обережно і поступово.

Під час продувки необхідно вести спостереження за рівнем води в котлі і не допускати його зниження.

У випадку виникнення в продувних лініях гідравлічних ударів, вібрацій трубопроводу чи інших відступів від норми, продувка повинна бути припинена.

Забороняється робити продувку при несправній продувній арматурі, відкривати і закривати арматуру ударами молотка чи інших предметів, а також за допомогою подовжених важелів. Час початку і закінчення продувки котла варто записувати в змінний журнал.

Працівники котельні під час чергування не повинні відволікатися від виконання своїх обов’язків. Забороняється під час роботи котлів замикати двері для виходу з котельного приміщення. Роботи усередині топок і газоходів котла можуть виконуватися тільки при температурі не вище 60°С по наряді-допуску на роботи підвищеної небезпеки.

Перебування самого працівника усередині котла чи газоходу при температурі 50–60°С без перерви не повинне перевищувати 20 хв. Необхідні заходи безпеки при проведенні таких робіт обумовляються в наряді-допуску.

Перед закриттям люків і лазів необхідно перевірити відсутність усередині котла людей, сторонніх предметів, а також наявність і справність пристроїв, встановлених усередині котла.

При зупинці котлів на тривалий час улітку чи по закінченні опалювального сезону їх очищають від сажі і накипу, заливають цілком водою і відключають від водопровідної системи.

При зупинці в холодний час котлів, встановлених у неопалюваних приміщеннях, їх також очищають від сажі, накипу з наступним промиванням і гідроіспитом і обов’язково спускають воду з котла-водонагрівача, насоса і трубопроводів.

В аварійних ситуаціях робота котла повинна бути негайно зупинена.

При аварійній зупинці котла необхідно:

припинити подачу палива і повітря, різко послабити тягу;
після припинення горіння в топці відкрити на якийсь час димову заслінку;
відключити котел від головного паропроводу;
випустити пару через підняті запобіжні клапани чи аварійний вихлопний вентиль.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ підпитувати розпечений вище припустимої температури котел водою щоб уникнути вибуху.

При зупинці котла через загоряння сажі чи часток палива в газоходах, чи пароперегрівнику економайзері негайно припинити подачу палива і повітря в топку, припинити тягу, зупинити димососи і вентилятори і цілком перекрити повітряні і газові заслінки.

Якщо можливо, заповнити газохід паром і після припинення горіння провентилювати топку.

У випадку виникнення в котельні пожежі працівники повинні негайно викликати пожежну охорону і вжити заходів до гасіння, не припиняючи спостереження за котлами. Якщо пожежа загрожує котлам і неможливо швидко її згасити, необхідно зупинити котли в аварійному порядку. Евакуювати в безпечне місце персонал. Зробити необхідну мед допомога потерпілим. Викликати швидку допомогу. Доповісти про те, що трапилося, керівнику.

Після закінчення роботи в котельні варто прибрати робоче місце. Здати чергування відповідальному по зміні з записом у змінному журналі про всі замічені недоліки, несправності, указівках, розпорядженнях керівництва. Зупинка котла (за винятком аварійної) провадиться за письмовим наказом особи, відповідальної за безпечну експлуатацію котла, про що робиться запис у змінному журналі. У випадку зупинки котла працівники котельні не мають права залишати своє робоче місце до повного припинення горіння в топці котла, видалення з нього залишків палива і зниження тиску до нуля, за винятком котлів, що не мають цегельної кладки. У таких котлах зниження тиску до нуля після видалення палива з топки не обов’язково, якщо котельня буде закрита на замок.

Постійний контроль зі сторони керівника за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з питань охорони праці дозволить запобігти нещасним випадкам та професійним захворюванням на підприємствах, збереже життя і здоров’я працівників у процесі виробничої діяльності.

Обов’язок роботодавця в системі управління охороною праці

23.10.2019

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог, а також організовує профілактичну роботу щодо попередження нещасних випадків і професійних захворювань. Служба охорони праці, яка створюється на підприємстві (установі) повинна бути достатньої чисельності, щоб забезпечити організацію захисних і профілактичних заходів, беручи до уваги масштаб підприємства чи установи, а також ризики, яким піддаються працівники, і розподіл цих ризиків по всьому підприємству або установі.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Відбулася зустріч з представниками місії МВФ з питань фінансового стану Фонду

26.09.2019

У виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України відбулася зустріч з представниками місії Міжнародного валютного фонду за участю заступника Міністра соціальної політики України Олега Коваля, начальника Управління нагляду за діяльністю Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування Мінсоцполітики Максима Зацерковного, представників Міністерства фінансів України, в.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергія Нестерова, заступників директора, керівників самостійних структурних підрозділів виконавчої дирекції Фонду.

Було обговорено фінансований стан Фонду соціального страхування України, зокрема, показники виконання бюджету за вісім місяців 2019 року, прогнозні доходи та видатки на кінець цього року та проект бюджету Фонду на 2020 рік.

В.о. директора виконавчої дирекції Фонду Сергій Нестеров поінформував щодо динаміки затримок по виплаті матеріального забезпечення застрахованим особам і наголосив, що всі виплати Фонд здійснює в повному обсязі.

«З метою часткового покриття розриву між фактичними видатками Фонду та надходженням коштів, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України тимчасово, на серпень 2019 року, частка ЄСВ, яка йде до Фонду соціального страхування України, була збільшена з 9,3759% до 14,2464%. Це дозволило отримати додатково 996 млн гривень та майже повністю покрити заборгованість Фонду з виплат матзабезпечення. Водночас, з 01 вересня частка ЄСВ була повернута до раніше встановленого розміру», – наголосив Сергій Нестеров.

Деталі прогнозу виконання бюджету Фонду за підсумками 2019 року, а також заплановані видатки на 2020 рік з урахуванням темпів зростання середньої заробітної плати та рівня інфляції представила заступниця директора виконавчої дирекції Фонду Олена Денисова.

Економісти МВФ Серджіо Сола, Шаба Фехер і економіст представництва МВФ в Україні Ігор Шпак обговорили можливі шляхи покриття дефіциту бюджету Фонду соціального страхування України, зокрема, акцентували на потребі розглянути можливість збільшення кількості днів тимчасової непрацездатності, яка фінансується за рахунок коштів роботодавців.

Заступник Міністра соціальної політики України Олег Коваль надав інформацію щодо впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності, а також можливих законодавчих змін до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Соціальний захист для кожного

12.09.2019

Одним із заходів соціального захисту робітників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами, є своєчасне проведення атестації робочих місць. Вона забезпечує надання пільгового пенсійного забезпечення, щорічної додаткової відпустки, скороченої тривалості робочого тижня, доплати до тарифної ставки (окладу). Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії чи посади в Списках № 1 і № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць та виконання робіт в умовах, передбачених відповідними Списками (не менше 80 % робочого часу, встановленого для відповідного виробництва). Відсутність хоча б однієї з цим умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці, є наказ по підприємству, організації.

Найбільш питома вага робітників, які працюють в умовах, що не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормам, спостерігається в галузях економіки. Це – сільське господарство, промисловість, охорона здоров’я та соціальна допомога у виробництві транспортного устаткування, електроенергії, газу та води.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 19) передбачено питання, пов’язані з фінансуванням і порядком регулювання охорони праці. Це є предметом колективного договору. Аналіз укладання таких договорів засвідчує, що атестація робочих місць за умовами праці ще не знаходить належного вирішення через соціально-трудове регулювання.

Якщо ж в колективному договорі містяться зобов’язання роботодавців щодо фінансування організаційно-технічних заходів з охорони праці, то зобов’язання щодо виділення коштів для проведення атестації робочих місць за умовами праці не включаються, тобто відсутні. Атестацію робочих місць за умовами праці пов’язано з трудовими відносинами роботодавців і працівників. Результатом цього є надання пільг і компенсацій, у тому числі права на пільгове забезпечення.

У районі спостерігається тенденція керівників підприємств переводити працюючих з посад, які передбачені Списками на пільгове пенсійне забезпечення, на посади, які не дають права робітникам на пільги та компенсації через неповну зайнятість.

Атестація робочих місць передбачає:

виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх появи;
дослідження санітарної гігієни виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів санітарних норм і правил;
обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;
підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;
перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;
розробку комплексів заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки характеру праці та оздоровлення трудящих.

Періодичність атестацій установлюється самим підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестацій покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Кам’янець-Подільське відділення

управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

в Хмельницькій області.