РОЗ’ЯСНЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО/ООС

23.10.2019

Трудове законодавство

Яким чином може бути реалізовано право військовослужбовців на додаткову відпустку учасникам бойових дій з 2014 року, після скасування в країні особливого періоду, адже зазначений вид відпуски призупинений, а не скасований для військових.

В травні 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» учасникам бойових дій та інвалідам війни надано право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Статтею 10-1 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в свою чергу, передбачено вичерпний перелік відпусток, які надаються військовослужбовцям в особливий період. Це такі відпустки, як: щорічні основні відпустки військовослужбовців (крім строкової служби); канікулярні відпустки курсантів ВВНЗ; відпустки військовослужбовцям строкової служби; відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Ураховуючи вищевикладене, в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання додаткової відпустки учасникам бойових дій тривалістю 14 календарних днів на рік припиняється.

На сьогодні особливий період ще триває і право на додаткову відпустку призупинено. Ними можна буде скористатись після закінчення особливого період.

Також за рішенням суду при звільненні військовослужбовців додаткова відпустка компенсувалася грошовими коштами. Верховний Суд у рішенні від 16.05.2019 за результатами розгляду зразкової справи зазначив, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

 

2. Відпустка жінкам-військовослужбовцям, що мають двох і більше дітей, одиноким матерям на даний час також призупинена, однак, цей вид відпустки не втрачається, а накопичується з 2014 року, її тривалість 10, 17 календарних днів, як реалізувати їх право без шкоди для підтримання бойової готовності військ?

Поряд з цим, надання інших видів відпусток військовослужбовцям в особливий

період припиняється, за виключенням:

- відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;

- відпустки військовослужбовцям-жінкам для догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього

догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до

досягнення нею шестирічного віку;

- відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за

висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

3. Щодо надання додаткової учбової відпустки військовослужбовцям строкової служби, для здачі сесії.

Відповідно до пп. 2 п. 180 Положення про проходження громадянами України військової служби від 10.12.2008 № 1153/2008 військовослужбовці в мирний час, за виключенням особливого періоду, мають право на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням.

Порядок надання відпустки такий. Військовослужбовець після отримання

письмового виклику з навчального закладу звертається з письмовим рапортом і

викликом до командира військової частини для отримання відпустки у зв’язку з

навчанням. Командир частини видає наказ і військовослужбовець вирушає здавати сесію, офіційно перебуваючи у відпустці.

Однак з моменту настання особливого періоду (березень 2014 року) ситуація змінилася. Відповідно до п. 17 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», «В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин». Отже, відпустки у зв’язку з навчанням не входять до даного переліку і не надаються під час особливого періоду.

Враховуючи викладене у військослужбовців є 2 варіанти дій у цій ситуації, обидва з них є непростими. Перший – здавати сесію під час своєї щорічної основної відпустки. Але сесія у вузі проходить 2 рази на рік, а відпустка, як правило, надається один раз на рік. Другий варіант – звертатися з проханням до ректора вузу про відстрочку у здачі сесії у зв’язку з неможливості прибути для її здачі – проходженню військової служби.

 Що можна порадити студентам, які проходять військову службу:

1) Написати на ім’я командира частини рапорт для отримання відпустки у зв’язку з навчанням.

2) У разі отримання письмової відмови за підписом командира частини обов’язково направити лист-повідомлення до ректора ЗВО з поясненням неможливості прибути на сесію, що підтверджується копією відмови від командира частини. Це убереже від негайного відрахування з закладу освіти.

4. Щодо надання відпустки учасникам бойових дій під час особливого періоду (14 діб).

Відповідно до ч. 8 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» інші додаткові відпустки (не передбачені Законом України «Про відпустки») надаються військовослужбовцям на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Право учасників бойових дій на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік закріплено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Водночас, надання таких відпусток в особливий період припиняється, тому використати їх можна буде після закінчення особливого періоду або отримати компенсацію.

Консультація підготовлена, фахівцями Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

   (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62)

 

 

Як захистити свої права споживача житлово-комунальних послуг?

8.07.2019

 

Поновлення на роботі при незаконному звільненні 

3.05.2019

Авторське право на зображення 

25.04.2019

Податкова знижка на навчання-2019

18.04.2019

Держава зобов’язується відшкодувати витрачені кошти на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах,  закладах загальної середньої освіти,  професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Згідно з ст. 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або його член сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

• мати громадянство України та ІПН (ідентифікаційний код);
• не бути приватним підприємцем;
• розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду);
• оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2019 році податкова знижка буде враховувати витрати понесені на навчання в 2018 році, а в 2020 році за 2019 рік.

Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.

Розмір податкової знижки складе 18% від вартості навчання. Під час розрахунку відшкодування враховуються фактичні витрати понесені в звітному році (до 2018 року повертались кошти лише за ті семестри, що входили до поточного року, наприклад, 4 місяці навчання у 2018 році вносились до декларації на 2018 рік, тоді інші відображалися б у декларації на 2019 рік).

Сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір загального оподаткованого доходу платника податку.

Щоб повернути витрачені кошти необхідно подати наступний перелік документів до Державної фіскальної служби за Вашим місцем реєстрації:

1. Паспорт;
2. ІПН (ідентифікаційний код);
3. Декларацію про майновий стан і доходи;
4. Довідку про заробітну плату (за формою № 3);
5. Копію договору з навчальним закладом;
6. Копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за навчання;
7. Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини, якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб);
8. Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування.

Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року наступного за звітним (мається на увазі, що у 2019 році подаємо документи за 2018 рік).

Згідно статті 179 Податкового кодексу України у разі ухвалення Вам компенсації за навчання, кошти будуть переведенні на Ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакету документів.

Консультація підготовлена, фахівцями Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62).

 

Оформлення паспорта вперше при досягненні 14 років 

12.04.2019

 

ТИМЧАСОВА ЗМІНА МІСЦЯ ГОЛОСУВАННЯ БЕЗ ЗМІНИ ВИБОРЧОЇ АДРЕСИ

22.03.2019

Якщо у зв’язку з навчанням, роботою, виїздом за кордон чи іншими подіями виборець не може проголосувати на виборах Президента України 31 березня 2019 року за зареєстрованим місцем проживання, він може тимчасово (на період їх проведення) змінити місце голосування.

Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

Законом України "Про Державний реєстр виборців" (стаття 7) передбачено, що звернення виборця про тимчасову зміну місця голосування повинне бути мотивованим. Зокрема, це може бути службове відрядження, фактичне проживання не за зареєстрованим місцем проживання, робота або навчання у відповідному населеному пункті або державі, перебування в санаторії, тощо.

Кожен виборець може особисто перевірити інформацію про своє включення (невключення) до Державного реєстру виборців  звернувшись до програмного ресурсу "Особистий кабінет виборця".

До органу ведення Державного реєстру виборців виборцю необхідно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати. Переглянути перелік виборчих дільниць.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або у вигляді картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

Звертаємо увагу що заява виборця про тимчасову зміну місця голосування подається до органу ведення Державного реєстру виборців особисто. Надсилання вказаної заяви поштою (електронною поштою) законодавством не передбачено.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій.

До таких документів можна віднести довідку з місця роботи, довідку з місця навчання, документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати, проїзні документи, путівка в санаторій, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. (Перелік таких документів не є вичерпним).

Виборці, виборча адреса (зареєстроване місце проживання) яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами,  може звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, з проханням тимчасово змінити місце його голосування на виборах Президента України на іншу закордонну виборчу дільницю (дільницю для голосування), приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заяву  про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно.

Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

У межах  інформаційної кампанії «Я маю право голосу!».

Для отримання консультації звертайтеся до Кам'янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою:  вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62. 

Реалізація виборчого права

21.02.2019

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 листопада 2018 року №2631-VIII призначено чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року.

Відтак, не пізніш як за 8 днів до дня голосування всі виборці повинні отримати іменне запрошення на вибори. У цьому запрошенні буде повідомлено про включення виборця до попереднього списку виборців, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і графік роботи, а також про час і місце голосування.

Якщо ви отримали запрошення і ваші прізвище, ім'я, по батькові в них зазначено правильно, значить, ви зможете реалізувати своє виборче право. Проте, якщо ви у своїх персональних даних виявили невідповідність, то слід звернутися до дільничної виборчої комісії або до відділу ведення Державного реєстру виборців, але обов’язково при собі мати паспорт. Зробити це слід не пізніше 25 березня 2019 року, подавши заяву про уточнення попереднього списку виборців, а також про включення або виключення зі списку себе чи інших осіб. Заяви, подані пізніше, не розглядатимуться.

Виборцям, щодо яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність самостійно пересуватися (“НСП”), одночасно повідомляється, що їм буде надано можливість проголосувати за місцем перебування (вдома).

Тим виборцям, які не можуть самостійно пересуватися, але в списках у них немає відмітки “НСП”, рішенням дільничної комісії на підставі їх заяви та довідки медичної установи про стан здоров'я надається можливість проголосувати за місцем перебування (вдома). Таку заяву разом із довідкою необхідно надіслати поштою або передати іншими особами до дільничної комісії до 20-ї години останньої п'ятниці перед днем голосування.

Законодавство також забезпечує можливість тимчасово змінити місце голосування за 5 днів до виборів, не змінюючи виборчу адресу. Таке право є у громадян, які в день голосування перебуватимуть далеко від свого місця проживання (у зв’язку з відрядженням, навчанням, лікуванням тощо). Для цього необхідно звернутися у відділ ведення Державного реєстру виборців у місці свого тимчасового перебування з відповідною заявою. Цим виборцям буде змінено на час виборів місце їх голосування, а саме – виборчу дільницю. У списках нової дільниці будуть їхні прізвища із зазначенням номера посвідчення, виданого відділом ведення Державного реєстру виборців. Особливістю є те, що якщо приїжджий виборець змінив своє місце голосування, але все-таки раптом вирішить голосувати вдома, то у нього це не вийде, доки він не здасть видане йому посвідчення у той відділ, який його видав. Але знову ж таки все це можливо тільки до 25 березня, оскільки цього дня реєстр виборців починає формування уточнених списків, за якими і буде проводитися голосування.

Слід наголосити, що кожен може онлайн перевірити наявність свого прізвища у списках виборців на офіційному веб-сайті Державного реєстру виборців, не виходячи з дому!

Консультація підготовлена в рамках правопросвітницького проекту «Я маю право голосу!», фахівцями Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

   (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62)
 

Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України

Сьогодні, 11 січня 2019 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації: домашнього насильства (ст. 126-1 КК України), примушування до шлюбу (ст. 151-2 КК України), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК України).

Відтепер максимальне покарання для домашніх насильників передбачає позбавлення волі на строк до двох років.

Слід зазначити, що з набранням чинності вищевказаних змін, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи караєтиметься громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

До 11 січня 2019 року за домашнє насильство передбачена лише адміністративна відповідальність згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено покарання у вигляді штрафу від 170 грн до 340 грн або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.

В новій редакції викладено: статтю 134 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення аборту або стерилізації», статтю 152 «Зґвалтування» та статтю 153 «Сексуальне насильство» (закріплено оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення», як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства).

Кримінальний кодекс України доповнено розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи». В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

У Кримінальному процесуальному кодексі України з 11 січня 2019 набувають чинності зміни, що стосуються:

• доповнення переліку документів, які можуть бути тимчасово вилученими у межах заходу забезпечення кримінального провадження – тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом: документи, які посвідчують право на володіння та носіння зброї;
• закріплення переліку обмежувальних заходів, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
• уточнення, що підставою для закриття кримінального провадження, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути відмова потерпілого, його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
• обмеження ініціювання угод про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.
• уточнення правил провадження у формі приватного обвинувачення, а саме: до кримінальних правопорушень, стосовно яких здійснюється таке провадження, віднесено домашнє насильство, незаконний аборт або стерилізація, примушування до шлюбу, сексуальне насильство (ч. 1 ст. 153 КК України).

Консультація підготовлена в рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», фахівцями Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

 

 

 

Оголошено XI конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.

 

 

 

Спадкування в Україні

26.10.2018

На сьогоднішній день залишається актуальним питанням, щодо прийняття спадщини, саме тому фахівці Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» підготували консультацію на тему: «Спадкування в Україні».

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття – останнє місце проживання спадкодавця. 
  Існує два види спадкування: за заповітом або за законом.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті. Таке розпорядження здійснюється виключно особисто.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями будь-кого, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних або родинних відносин. Також, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, за виключенням осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Заповіт може бути складений щодо усієї спадщини або тільки її частини. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Статтею 1241 ЦК України передбачені особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, до яких законом віднесені: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Чинним законодавством встановлено суворі вимоги до форми заповіту: він має бути складений письмово, із зазначенням місця та часу його складення, особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом (або іншими посадовими, службовими особами, в передбачених законом випадках).  Заповідач має право у будь-який час скасувати, скласти новий заповіт або внести в нього зміни.

СПАДКУВАННЯ (СПАДЩИНА) ЗА ЗАКОНОМ

Якщо спадкодавець не залишив заповіт – спадкування відбувається за законом. Спадкування за законом здійснюється почергово, при цьому кожна наступна черга таких спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтями 1261-1265 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу – рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини; у п'яту – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення), утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Спадкоємець має право як прийняти спадщину, так і не прийняти її. Це стосується спадкоємців і за заповітом, і за законом. Згідно з ч.2 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, автоматично вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом строку він не заявить про відмову від неї.

Ті ж спадкоємці, які не проживали постійно з спадкодавцем на час відкриття спадщини, мають особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. 

СТРОКИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців, який починається з часу смерті спадкодавця або оголошення його померлим. Разом з тим, у разі пропуску цього строку через поважні причини, такий спадкоємець може звернутися до суду з проханням визначити йому додатковий строк, достатній для подання відповідної заяви.

Оформлення документа  - процедура платна. При розрахунку державного мита враховується ступінь спорідненості, а також вартість спадкової маси ( 174 Податковий кодекс України).

Відповідно до Податкового кодексу України розмір оподаткування об‘єктів спадщини, наступний:

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, бабуся та дідусь, онуки.

Щодо інших категорій спадкоємців, то вони сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Військовий збір

Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування. Водночас звільняються від оподаткування збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, зокрема, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги       (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, тел. (03849) 5-01-59, 5-01-62)

 

Безоплатна вторинна правова допомога

Безоплатна вторинна правова допомога – це правова допомога, що надається для захисту прав людини в суді за рахунок коштів Державного бюджету України. Надання такої допомоги забезпечують 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги по всій Україні, які розпочали свою роботу з 1 липня 2015 року.

Розташування та контакти центрів правової допомоги можна дізнатись на сайті www.legalaid.gov.ua, або в операторів гарячої лінії 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Один із таких центрів знаходиться у м. Кам’янці – Подільському, за адресою: м. Кам’янець-Подільський вул. Пушкінська, 44, каб. 306.

Право отримати безоплатну вторинну правову допомогу мають:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

2-1) внутрішньо переміщені особи;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядкуі;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центр правової допомоги за законом забезпечує представництво інтересів особи у разі, якщо справа потребує розгляду в суді чи вже розглядається судом та/або складання документів, необхідних для захисту прав особи у суді. Ці послуги надаються адвокатами за дорученням центру правової допомоги.

Упродовж 10-ти днів із дати отримання звернення особи з усіма необхідними документами центр правової допомоги повинен прийняти рішення про призначення адвоката, який вестиме справу, або надання обґрунтованої відмови у наданні безоплатної вторинної правової допомоги. У разі прийняття позитивного рішення центр правової допомоги видасть доручення адвокату та повідомить про це особу, яка звернулась, телефоном або іншим способом. Якщо справу можна вирішити самостійно, проконсультувавши особу без звернення до суду, центр правової допомоги направить її до організації, яка надає необхідну правову консультацію для вирішення питання по суті.

Безоплатна вторинна правова допомога передбачає, що роботу адвоката у справі оплачує держава. Тобто, для особи така правова допомога є безкоштовною. Ні адвокати, ні службові особи центру правової допомоги не мають права вимагати у людини жодної додаткової матеріальної винагороди за виконану роботу.

Усі адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, проходять конкурсний відбір та регулярне навчання, і надають безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до встановлених стандартів якості. У разі, коли людина незадоволена послугами адвоката, вона має можливість звернутися зі скаргою до центру правової допомоги та/або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Для того щоб отримати безкоштовну правову допомогу потрібно зателефонувати до Кам’янець – Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної  правової допомоги, за телефоном: +38(03849) 5-01-59, 5-01-62, моб. +38(097)894-49-00, та отримати консультацію у працівників центру правової допомоги щодо права на правову допомогу за рахунок держави, часу візиту та перелік необхідних документів, які потрібно взяти із собою для попередньої консультації.

 

Захиснику! Ти маєш право на правову допомогу за рахунок держави!

11.10.2018

Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, нагадаємо, що вразливим категоріям громадян держава гарантує безоплатну вторинну правову допомогу. Щоб отримати таку допомогу, необхідно звернутися до місцевого центру з надання БВПД або у бюро правової допомоги. 

Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.

Захиснику! Ти маєш право на правову допомогу за рахунок держави!