ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ: БАЗОВІ СКЛАДОВІ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ
В період, між збиранням і весняним посівом існує значний ризик погіршення посівних якостей насіння. Неправильні режими вологості, температури чи порушення інших важливих рекомендацій призводять до самозігрівання, ураження хворобами та шкідниками, зниження схожості, а в результаті - втрати посівних якостей насіння.
В останні роки, осінньо-зимовий період в нашому регіоні вкрай непрогнозований, адже спостерігаються значні перепади температурз причини раптових похолодань, чи потепліннями, циклони можуть різко й на тривалий час підвищувати вологість повітря.
Саме тому для зберігання насіннєвого матеріалу варто використовувати склади, які захищають його від впливу зовнішнього середовища з дотриманням вимог ДСТУ щодо зберігання насіння.
Насіння, розміщене в мішках, слід зберігати на настилах або піддонах не менше ніж 15 см від підлоги та 70 см від стін. Відстань між штабелями повинна дозволяти проводити контрольні перевірки стану й за потреби якісно здійснювати відбір проб. При зберіганні насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних культур -1,5 м, для інших - 2 м.
Також потрібно контролювати органолептичні ознаки (запах та колір). Білий чи сизий наліт може свідчити про початок процесу самозігрівання, затхлий запах - про надмірну вологість й розвиток мікроорганізмів. При виявленні зон перегріву чи плісняви слід негайно провітрити або провентилювати приміщення, а при необхідності - вручну видалити осередки самозігрівання для недопущення їх розповсюдження.
Упаковки для зберігання насіння мають бути сухими, чистими, міцними, герметичними або з мінімальним проникненням вологи. Кожна партія мусить бути чітко промаркована етикетками (назва культури, сорт, репродукція, дата пакування, тощо). Не рекомендується розміщувати поруч важковідокремлювані культури (наприклад, жито поряд із пшеницею, ячмінь із вівсом) для недопущення ризиків неумисного змішування.
Вирішальними факторами для зберігання є вологість та температура. При надто високій вологості активізується дихання насіння, зростає ймовірність самозігрівання та проростання та стати поштовхом до розмноження мікроорганізмів, які суттєво прискорять ці процеси.
ДСТУ 2240-93 регламентовано максимальна вологість для насіння, щоб уникнути вище перелічених негативних явищ. Так,для пшениці, ячменю, вівса, жита, гречки максимальна вологість не має перевищувати 14 – 15,5% (в залежності від зони вирощування), для сої, кукурудзи – 14%, а для соняшнику – не вище 10%. Тому перед закладкою на зберігання насіння необхідно досушити до безпечного рівня вологості (який для конкретної культури має бути нижчим за критичне значення) та уникати повторного поглинання ним вологи під час перебування у коморі.
Контроль вологості та температурою в сховищах насіння має здійснюватись систематично: вологість перевіряють не рідше ніж двічі на місяць, температуру – 2-3 рази на місяць. Для цього використовують спеціальні комірні термометри та гігрометри, а в сучасних складських приміщеннях - автоматизованусистему датчиків, інформація з яких поступає до оператора в режимі реального часу.
У приміщеннях для зберігання насіння не має бути мишовидних гризунів, комірних шкідників (довгоносиків, кліщів, хрущаків, молі, точильників і т.п.) та вогнищ збудників хвороб, що досягається регулярним та ретельним проведенням комплексу робіт по підтриманню чистоти та знезараженню складів від потенційно шкідливих організмів.
При виявленні комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно негайно використати спеціальні винищувальні заходи. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками зернових запасів відіграє хімічний метод, який включає вологу та аерозольну дезінсекцію, фумігацію.
Застосовувати пестициди та агрохімікати потрібно згідно з Державним Реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та гігієни праці, а головне остерігайтесь фальсифікату.
Взагалі наявність потужної та збалансованої системи зберігання є показником високого рівня розвитку агропромислового виробництва та економічної стабільності. А досягнення ефективного зберігання зернової продукції у будь-якому господарстві є гарантією стабільного збуту отриманого врожаю у визначений час і доброго прибутку.
За детальними консультаціями та додатковою інформацією звертайтесь до спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області: м. Кам’янець-Подільський (тел.0972185139).
Дані рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційно-роз’яснювальний характер.
Микола СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ,
головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва
та якості зерна управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області
