Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація
Хмельницька область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

ПЛАТНИКИ СПІЛКУВАЛИСЯ З КАМ’ЯНЕЦЬКИМИ ПОДАТКІВЦЯМИ ПО ТЕЛЕФОННОМУ ЗВ’ЯЗКУ "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Дата: 01.07.2022 10:42
Кількість переглядів: 81

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Сплата податкових зобов’язань по податках та зборах;  Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - база для нарахування збору; Реєстрація та застосування РРО/ПРРОНеобхідність погашення податкового боргу».

На запитання платників податків відповів начальник    Кам’янець-Подільської ДПІ   Головного управління  ДПС у Хмельницькій області  Ігор  БЄЛКО.

Фізичні особи,  що телефонували, найбільше цікавилися наступними  питаннями.

ЗАПИТАННЯ:

Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

ВІДПОВІДЬ:

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9-4 Кодексу та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Іншими словами:

1)     одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це процедура, яка вимагає дій платника податків щодо подачі спеціальної податкової декларації;

2)     така процедура є добровільною для платника податків;

3)     декларуванню підлягають саме активи (а не доходи!), які належать фізичній особі на праві власності, які розміщені на території України та/або за її межами, але не всі з них, а лише...

–      активи, одержані (набуті) фізичною особою протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

та/або

–      активи, які фізична особа не задекларувала в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

4)     під податками та зборами, які підлягали сплаті в Україні в момент нарахування (отримання) доходів слід розуміти податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

5)     зазначена норма не визначає часових рамок набуття активів за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів з дня подання податкової звітності, визначений пунктом 44.3 статті 44 Кодексу;

6)     об'єктом оподаткування спеціальним збором з одноразового добровільного декларування є вартість зазначених активів, визначена в порядку, передбаченому підрозділом 9-4 розділу ХХ Кодексу;

7)     декларант самостійно визначає суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в спеціальній декларації, за ставками, визначеними підрозділом 9-4 Кодексу. Після подачі декларації сума збору стає узгодженим податковим зобов'язанням, обов'язковим до сплати.

 

ЗАПИТАННЯ:

Чи включено до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об'єкти незавершеного будівництва?

ВІДПОВІДЬ:

Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:

–       не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

–       не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

         ЗАПИТАННЯ:

Хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?

ВІДПОВІДЬ:

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть наступні категорії декларантів:

–       фізичні особи – резиденти, (у тому числі самозайняті особи);

–       фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків. Тут маються на увазі податки, які підлягають сплаті фізичною особою особисто чи через податкового агента із зазначених доходів.

Нагадаємо, що визначення фізичної особи як «резидента» для цілей Кодексу регулює підпункт 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, який передбачає застосування наступного алгоритму аналізу із 7-ми послідовних кроків:

1)     Фізична особа визнається резидентом, якщо має місце проживання в Україні. За за загальним правилом – це є основною, достатньою умовою.

2)     У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

3)     Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

         4)  Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні кроки алгоритму (з 1-го по 3-й), фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

5)     Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.

6)     Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення для кроків з 1-го по 4-й цього алгоритму, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

7)     Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

 

ЗАПИТАННЯ:

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

ВІДПОВІДЬ:

Пункт 7 підрозділу 9-4 розділу ХХ Кодексу визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Для валютних цінностей (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи....

....базою для нарахування є грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

При цьому застосовуються наступні правила:

1)     У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

2)     У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

3)     Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

 

               

               

               

               


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора