Кам’янець-Подільська
Районна Державна Адміністрація
Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади

Голова райдержадміністрації прийняв участь в пленарному засіданні тридцять третьої позачергової сесії обласної ради шостого скликання

13 Серпень 2015, 14:48

1Изображение 010_(6)3 серпня голова районної державної адміністрації Василь Сукач прийняв участь в пленарному засіданні тридцять третьої позачергової сесії Хмельницької обласної ради шостого скликання.

До проекту порядку денного включені питання про утворення об’єднаних територіальних громад та призначення перших місцевих виборів депутатів відповідних сільських, селищних або міський рад і сільських, селищних або міських голів, згідно з документами, поданих до обласної ради.

Що стосується Кам’янець-Подільського району розглянуто проекти рішень:

1. Про утворення Гуменецької сільської об’єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Гуменецької сільської ради об’єднаної територіальної громади та Гуменецького сільського голови.

2. Про утворення Китайгородської сільської об’єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Китайгородської сільської ради об’єднаної територіальної громади та Китайгородського сільського голови.

3. Про утворення Колибаївської сільської об’єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Колибаївської сільської ради об’єднаної територіальної громади та Колибаївського сільського голови.

Сесією обласної ради затверджено утворення Гуменецької, Китайгородської та Колибаївської сільської об’єднаної територіальної громади. Відповідно до прийнятих рішень у цих громадах на 25 жовтня призначено вибори депутатів місцевих рад.

 

 

Знову говорили про територіальну реформу

2 Липень 2015, 15:20

DSC_0101Сьогодні відбулося чергове засідання робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області. На попередньому засіданні, яке відбулося 10 червня, головою адміністрації Василем Сукачем була внесена пропозиція розробити і роздрукувати інформаційні бюлетені з метою проведення інформаційної роботи серед населення щодо соціально-економічних перспектив тієї чи іншої громади в разі добровільного об’єднання. Таких бюлетенів розроблено і затверджено 10 відповідно до попередньо створених громад. Під час проведення обговорення до членів робочої групи звернулися сільські голови, які запропонували внести ряд змін. Так, наприклад,  голова територіальної громади с.Кадиївці зауважила, що люди сс.Кадиївці, Суржа, Залісся-1 та Параївка не бажають приєднуватися Довжоцької сільської ради. Підтвердженням цього є рішення сесій. Василь Олександрович сказав, що всі пропозиції приймаються до уваги і передаються Офісу реформ для подальшого розгляду. Останній термін 15 липня 2015 року.

 

Інформаційні бюлетні

30 Червень 2015, 10:36

Гуменецька соц-ек обгр

Довжоцька соц-ек обгр

Жванець соц-ек

Інформаційний бюлетень

Кам'янка соц.ек обгр

Китайгород соц-ек обгр

Оринин соц.-ек обгр

Слобідко-Кульч. соц-ек. обгр

Стара Ушиця

Устя соц-ек. обгр.

 

 

Реформа розпочнеться реально тоді, коли люди зрозуміють, що вона означає і навіщо впроваджується.Офіс реформ стартував

15 Травень 2015, 09:41

DSCN4480З минулого тижня на Хмельниччині офіційно запрацював регіональний офіс реформ, основним завданням якого є сприяння реформуванню місцевого самоврядування та територіальній організації влади в Україні. Його 6 травня під час прес-конференції презентував директор новоствореної структури Сергій Яцковський.

– У лютому вступив у дію Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який став першим кроком на шляху масштабного процесу реформування нашої країни. Безумовно, будь-які зміни складні, іноді болючі, вони порушують звичні норми життя, але ми прекрасно розуміємо, що без них наразі не обійтися. У квітні Кабміном була розроблена та затверджена методика, яка передбачає схему з територіального реформування країни. Нині затверджуються перспективні плани в кожній області, і на їхній основі обираються спроможні громади, які в подальшому будуть працювати та стануть базовими центрами в регіоні, – зазначив під час зустрічі з журналістами Сергій Віталійович.

DSCN4519Він пояснив, якщо сесія Хмельницької обласної ради затвердить проект перспективного плану формування територій громад Хмельниччини на основі аналогічних документів, розроблених сільськими, районними і міськими територіями вже до 1 червня, то зможе отримати 300 млн.грн. з Фонду регіонального розвитку (у 2015 р. передбачено 124 млн., у 2016 – 176 млн.грн.). Ці кошти направлятимуться на розвиток інфраструктур об’єднаних територіальних громад.

Під час прес-конференції мова йшла й про обставини прийняття Закону, проблеми та підводні камені його втілення, нюанси фіскальної децентралізації, переваги зміненої адміністративно-територіальної реформи тощо. І як було зазначено, регіональний офіс реформ готовий забезпечити відповідну організаційну та консультативну підтримку з питань об’єднання громад, зокрема, надавати робочим групам при обласній та районних державних адміністраціях методичні рекомендації з формування спроможних територіальних громад.

– Реформа розпочнеться реально тоді, коли люди зрозуміють, що вона означає та навіщо впроваджується, – підсумував хід зустрічі перший заступник голови Хмельницької обласної ради Віктор Адамський.

Кам’янеччина дала згоду на вісім

DSCN4523Наскільки повірили в реформу жителі Кам’янеччини, показала розширена виробнича нарада районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області за участю керівництва райдержадміністрації та районної ради, їхніх структурних підрозділів, селищного й сільських голів, що відбулася 12 травня. Як було попередньо домовлено, до цієї дати очільники сільрад разом із місцевими депутатами мали провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо об’єднання й уже під час засідання оприлюднити кінцеві результати. Тож на початку зустрічі деякі сільські громади виявили бажання залишитися у «вільному плаванні», а деякі ще остаточно не визначилася, до кого їм примкнути.

Про те, що малочисельні громади реально не зможуть утримувати соціальну інфраструктуру й не здатні до розвитку, вкотре зазначили голова райради Микола Жоган, керівник робочої групи – перший заступник голови РДА Анатолій Кріль, її члени – начальник управління фінансів РДА Олександр Федик, начальник відділу культури РДА Алла Бец, начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор Гай і начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства РДА Борис Бец. Зокрема, Борис Борисович, посилаючись на Закон, поінформував присутніх про приблизний перелік питань, який можна «спустити» на рівень об’єднаної громади – розробка генплану та стратегії розвитку; розпоряджання землею й будівництво; благоустрій території; житло і житлово-комунальні послуги; місцеві дороги та комунальний транспорт; дошкільне виховання дітей, початкова і середня школа; охорона здоров’я (швидка допомога і поліклініка); громадська, пожежна та санітарна безпека тощо.

– То ж чи зможе малочисельна громада надавати ці послуги й утримувати всі структурні підрозділи? – резюмував Борис Борисович.

Зрозуміло, що без державного фінансового стимулювання при такому розкладі не обійтися. В результаті ж об’єднані громади отримають статус, подібний до міст обласного значення, пряму субвенцію від Мінфіну на освіту й медицину, можуть претендувати на кошти з Фонду регіонального розвитку та Євросоюзу (приклад Польщі). Об’єднаним громадам залишається 60% податку з доходів фізичних осіб та 10% податку з прибутку підприємств. Тож громади мають порахувати гроші й вирішити, що їм вигідніше, як це зробила Гуменецька сільська рада. Її голова Інна Абдулкадирова однією з перших організувала цю роботу. Разом зі своїми колегами проводила зустрічі із населенням, вислуховувала думки жителів, донесла мету та цілі територіальної реформи, і люди їм повірили, як і мешканці суміжних громад, які вирішили об’єднатися з гуменчанами.

Після довгих дебатів і роз’яснень Кам’янеччину все ж таки поділили й дали згоду на утворення восьми громад.

Ворожіння на кавовій гущі

Через день, 14 травня, відбулося повторне розширене засідання робочої групи, куди запросили й представників Хмельницького регіонального офісу реформ. Тож вкотре зібравшись у тісному колі, сільські очільники Кам’янеччини обговорювали питання подальшої долі своїх населених пунктів. На початку наради голова районної ради Микола Жоган ознайомив присутніх із перспективними напрацюваннями щодо об’єднання громад інших районів нашої області, у переважній більшості яких після проведення реформи планується утворити 2-3 громади. До прикладу, в сусідніх із нами Чемеровецькому районі залишиться 2 громади, Дунаєвецькому – 3, Городоцькому та Новоушицькому – по одній громаді.

– То ж для Кам’янеччини, згідно із нормативами, які прописані в Законі, було б логічним утворити хоча б шість територіальних одиниць, – озвучив пропозицію Микола В’ячеславович.

Таке об’єднання мало б проходити навколо Старої Ушиці, куди б увійшли ще Грушківська, Чабанівська, Подільська, Нефедівська, Крушанівська, Колодіївська сільські ради; Слобідки-Кульчієвецької із Врубловецькою, Устянською, Пановецькою, Кульчиївецькою, Княжпільською, Дерев’янською, Китайгородською, Калачковецькою сільськими радами; Жванця із Сокільською, Гринчуцькою, Ластовецькою, Рудською, Ходоровецькою радами; Довжка з Завальською, Зіньковецькою, Кадиєвецькою, Слобідсько-Рихтівською, Рихтівською, Заліською, Колибаївською радами; Оринина із Шустовецькою, Підпилип’янською, Приворотською радами та Гуменець із Голосківською, Великозаліснянською, Заліськодругою, Абрикосівською, Супрунковецькою, Думанівською та Нігинською сільськими радами.

Щодо Кам’янської громади, то думка її жителів не змінилася й вони мають намір залишитися наодинці. На роздоріжжі опинилися й Сокільська, Приворотська, Колибаївська та Пановецька сільські ради, які ще остаточно не вирішили, як їм далі існувати.

Аби не бути голослівними, начальник управління фінансів РДА Олександр Федик надав інформацію в розрізі сільських рад щодо обсягів доходів на одну людину до й після об’єднання громад.

Отже, на одну особу до об’єднання у Староушицькій селищній раді припадало 606,9 грн. доходів, а після злиття буде 1287,8, Чабанівській – 265,6 (445,4), Грушківській – 237,1 (395,8), Подільській – 129,4 (276), Нефедівській – 110,4 (217,6), Крушанівській – 165,1 (288,5), Колодіївській – 310,6 (462,3), Слобідо-Кульчієвецькій – 1254,9 (4201,3), Врубловецькій – 320,1 (656,7), Устянській – 920,9 (1563,7), Пановецькій – 938,1 (1892,3), Кульчиївецькій – 438,3 (871,5), Княжпільській – 66,1 (197,4), Дерев’янській – 104,2 (195,7), Китайгородській – 255,7 (542,1), Калачковецькій – 212 (557,3), Жванецькій – 366,4 (742,6), Сокільській – 717 (1418,1), Гринчуцькій – 453,3 (775,2), Ластовецькій – 169,6 (729,8), Рудській – 647,1 (1107), Ходоровецькій – 836,1 (1302,7), Довжоцькій – 1033,9 (2046,1), Завальській – 498,5 (1045,9), Зіньковецькій – 191,7 (347,3), Кадиєвецькій – 447,7 (1000,9), Слобідсько-Рихтівській – 304,4 (763,5), Колибаївській – 1416,7 (2029,2), Рихтівській – 218,6 (466,2), Орининській – 685,9 (1648), Шустовецькій – 152,2 (466,3), Підпилип’янській – 310,5 (552,2), Заліській – 242,2 (442,1), Приворотській – 498 (1523,1), Гуменецькій – 5520,6 (16043,9), Великозаліснянській – 305,6 (499,8), Заліськодругій – 304,4 (785,2), Нігинській – 552,5 (1046,7), Думанівській – 362,1 (641,7), Голосківській – 768,7 (1197), Абрикосівській – 350,8 (471,3), Супрунковецькій – 285,1 (386,8). Оскільки Кам’янська сільська рада не виявила бажання об’єднуватися, то дохід на одну людину тут залишається без змін – 1862,7 грн.

Як зазначили обласні експерти, складаючи перспективний план об’єднання територіальних громад Хмельниччини, «білої дірки» на карті не може залишатися. Отже, так чи інакше, а Кам’янській сільській раді доведеться до когось примкнути.

За словами представника обласного офісу реформ Світлани Андріївни, добровільне об’єднання – «це досить довгий і непередбачуваний шлях».

– Зрозуміло, що не всі захочуть об’єднуватися. Навіть якщо їм пообіцяти фінансові преференції. Тому має бути обов’язковий перспективний план об’єднання, який би позначав певні межі й кількість нових громад, – вважає експерт.

Також у представників регіонального офісу реформ виникли запитання до сільських голів, території громад яких межують з містом, чому вони не бажають стати його частиною.

Майже в один голос сільські очільники висловили думку селян, що в разі приєднання до міста вони не стануть жити краще, оскільки не бачать перспектив і не розуміють, за рахунок чого могли б розвивати інфраструктуру села, якщо в місті не завжди вистачає коштів навіть на власні потреби.

Підсумовуючи хід зустрічі, хмельницькі експерти подякували  керівництву району, членам робочої групи Олександру Федику та Борису Бецу за проведену колосальну роботу щодо підготовки перспективного територіального розподілу Кам’янеччини, а також висловили сподівання, що громада району прислухається до їхніх пропозицій та зауважень і прийме рішення про створення не більше шести територіальних одиниць.

Можливо, до втілення реформи в життя ці об’єднання зазнають ще не однієї зміни. Бо що б там не казали, а людей нині найбільше лякає невідомість, перекроювання звичного ритму життя. Та вони визнають, що ніхто, крім самих українців, життя в своїй державі не облаштує. Та допоки немає ґрунтовної законодавчої бази, обговорення адміністративно-територіальної реформи нагадує ворожіння на кавовій гущі.

Надія ЄРМЕНЧУК.

 

Час реформ. Коли не знаєш що робити — роби за законом

8 Травень 2015, 12:12

Про реформування системи місцевого самоврядування українські політики говорять уже давно. Як тільки цей процес не називали! Й реформа місцевого самоврядування, й територіально-адміністративна реформа. Нині його іменують децентралізацією. По суті ці назви майже нічим не відрізняються, бо реформування має стосуватися всіх сфер: і податків, які перенесуть униз, і зміни адміністративних меж та кількості повноважень громад. Наразі усі сільські голови з надією й острахом чекають на реформування та включилися в цей процес, адже розуміють – систему змінювати треба, та чи принесуть нові зміни очікуваний результат?

Саме цій темі 30 квітня була присвячена розширена нарада районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області за участю керівництва райдержадміністрації, районної ради, їхніх структурних підрозділів, сільських та селищного голів, директорів шкіл Кам’янеччини, а також начальника відділу містобудування та архітектури облдержадміністрації, головного архітектора області, члена робочої групи Ірини Дунаєвської.

За словами Ірини Михайлівни, втілюючи в життя реформи місцевого самоврядування, ми повинні пам’ятати, що їх ефективність безпосередньо залежить від того, наскільки серйозно та відповідально люди підготувалися до цих змін.

— Не можна говорити, що хтось зверху вирішуватиме, яким чином потрібно об’єднуватися громадам на місцях. Це неправильно. Потрібно дати певний час на те, щоб люди самі чітко зрозуміли, яким чином їм краще вчинити і що це їм дасть. Якщо проаналізувати перші результати бюджетної децентралізації в Україні, то практично тридцять відсотків сільських рад зрозуміли, що вони неспроможні утримувати себе. А приблизно дві третини у нас – це самодостатні сільські громади, які можуть забезпечувати себе самостійно, — зазначила Ірина Дунаєвська. — Водночас це не повинно стати причиною для відмови щодо приєднання. Ці громади будуть об’єднуватися, аби покращити якість надання публічних послуг та оптимізувати управління територією.

Безперечно, виникають різні дискусії. Нам кажуть: громада, яка не здатна себе утримувати, має об’єднатися з іншою. А чим повинна керуватися та громада, яка на сьогоднішній день самодостатня і змушена приєднати іншу громаду? Їй, мовляв, такий додаток у вигляді «бідних родичів» буде тільки в мінус. Це помилкове уявлення, бо об’єднуються не тільки громади, а й території, їхня інвестиційна привабливість…

Як поінформувала Ірина Дунаєвська, внаслідок територіальної реформи на Хмельниччині планується утворити три районні центри — Шепетівський, Хмельницький та Кам’янець-Подільський. Вона також зазначила, що в області процес злиття територіальних громад набирає обертів і вже є низка бажаючих, які висловилися та надали свої пропозиції з цього приводу.

Першопрохідцем у цьому питанні на Кам’янеччині стала Гуменецька сільська рада, на базі якої передбачається створити об’єднану громаду. Так, сільський голова Інна Абдулкадирова розповіла, що в їхньому окрузі було проведено громадські слухання за участю депутатів та місцевого активу, а також сільських голів тих рад, які потенційно будуть приєднуватись до Гуменець.

– Обговорення показало, що ідея створення укрупненої громади на базі нашого села, – зазначає Інна Григорівна, – має підтримку й з боку представників Великозаліснянської, Голосківської та Заліськодругої сільських рад. У нашій територіальній громаді добре розвинені інфраструктура, соціальна сфера. Поки що триває обговорення щодо налагодження зручного транспортного сполучення між усіма населеними пунктами. Об’єднана громада налічуватиме понад 10 тисяч населення, серед якого більше тисячі дітей шкільного та дошкільного віку.

Прорахували тут і фінансові показники. Тож згідно із фінпланом Гуменецької громади на 2015 рік, заплановано отримати 18 млн.грн. доходів, а на видатки передбачено суму в 16 млн.грн.

Здавалося б, логічним є приєднання до цієї громади й Думанівської та Нігинської сільських рад, оскільки цьому сприяє їхнє сусідство. Однак поки сільські голови зволікають з рішенням. Скоріш за все вони, а також жителі цих громад схиляються до думки об’єднатися між собою. Правда, підраховуючи фінансове забезпечення обох дотаційних сільських рад, позитивних змін від такого кроку громаді, за словами експертів, очікувати не варто.

Висловили згоду об’єднатися й жителі Чабанівської, Подільської, Нефедівської, Крушанівської, Колодіївської та Грушківської сільських рад, за умови, що територіальним центром новоутвореної одиниці має стати Грушка. Населення ж Староушицької селищної ради, особливо жителі Гораївки, виступили, за словами в.о. селищного голови Юрія Плякіна, проти укрупнення, а якщо й об’єднуватися, то щоб адміністративний центр залишався на базі Старої Ушиці.

— До цього питання потрібно підходити об’єктивно, — зазначив депутат районної ради Віктор Худняк. — Зрозуміло, що Грушка є більш зручним центром у плані територіального місцезнаходження, тобто сполучення. Однак у Старій Ушиці краще розвинута інфраструктура, соціальна сфера, створене комунальне підприємство, працює номерна лікарня, швидка допомога тощо. Тому при виборі адміністративного центру потрібно все ж таки зупинитися на Старій Ушиці.

Цю думку підтримали й депутати райради Олександр Федик та Борис Бец.

Без суперечок згоду на об’єднання висловили представники Дерев’янської, Китайгородської та Калачковецької сільських рад, адміністративним центром яких має стати с.Вихватнівці.

За об’єднання на базі Кульчиївецької громади висловилися й мешканці Княжпільської сільської ради. А ось Супрунковецька та Абрикосівська з цим питанням поки що не визначилися. За словами секретаря Супрунковецької сільської ради, 26 квітня відбувся схід села, де половина жителів виявила бажання об’єднатися з Маківською територіальною громадою Дунаєвецького району, інша ж — перейти до Кульчиївецької.

До Слобідки-Кульчієвецької мають намір приєднатися жителі Врубловецької громади. Однак, оскільки їхні території не межують між собою, це унеможливлює таке злиття або стане можливим за умови, коли в Слобідо-Кульчієвецьку громаду увіллються Устянська та Пановецька громади. Та останні висловили бажання об’єднатися окремо.

До Жванецької громади дали згоду приєднатися Гринчуцька й Ластовецька сільські ради. Що ж стосується Сокільської, то як повідомила сільський голова Інна Бешлей, думки жителів населених пунктів сільської ради розділилися: одні — «за», інші — «проти» таких нововведень.

Ні з ким не хочуть об’єднуватися й жителі Рудської сільської ради, такої ж думки й громада Кам’янки. Але якщо для останніх це шанс довести, що і без об’єднання такі малочисленні, однак самодостатні громади можуть вижити й розвиватися, то за новими умовами існування рудчанам доведеться добряче напружитися.

Не можуть визначитися зі своїми бажаннями й жителі Приворотської сільської ради. Як прокоментувала ситуацію її голова Лариса Вусата, люди не розуміють позитивних і негативних сторін такого злиття. Тож сільському очільнику доведеться вкотре зустрітися із населенням та обговорити всі «плюси» й «мінуси» входження до Орининської територіальної громади, куди вже дали згоду влитися Шустовецька та Підпилип’янська сільради.

Про об’єднання домовилися й Колибаївська та Ходоровецька громади. А ось Зіньковецькій, Кадиєвецькій та Заліській сільрадам доведеться зачекати, допоки Довжок вирішить, чи залишитися в їхньому тандемі з однойменним територіальним центром, чи поміняти сільську прописку на міську.

Для детального аналізу ситуації та прогнозування функціонування новостворених громад голова районної ради Микола Жоган запропонував терміново із залученням сільських голів, бухгалтерів сільських рад, а також представників сфер економіки та фінансів, освіти, охорони здоров’я, аграрного сектора та інших ще раз обговорити ці важливі питання територіальної реформи на місцях, із людьми.

– Зараз ми маємо орієнтовний розподіл, за яким у нашому районі має залишитися понад десяток громад. Але по суті це лише модель. Ми ж повинні сформувати та подати свої пропозиції, власний варіант об’єднання, який нам підходить, при цьому обов’язково враховуючи економічний компонент, – додав Микола В’ячеславович. — Противитися реформі особливого сенсу немає. Хто не хоче об’єднуватися, буде утримувати соціальні об’єкти на своїх територіях переважно власними силами. Чи кожна громада це зможе? Перевагами ж державного фінансування користуватимуться ті сільради, які дали добро реформам… Я ще раз звертаюся до сільських голів: не зациклюйтеся на своїх посадах. Адже згідно із законом, всі ви будете працевлаштовані. Тож не бійтеся не сподобатися людям, а проведіть роз’яснювальну роботу серед громади, поясніть, чому саме та чи інша сільрада має стати базовою для об’єднання, що перевага надається тим, де зосереджено більшість закладів соціальної сфери, розвинена інфраструктура тощо. Люди інших сіл мають розуміти й свою вигоду від цього – де вони виграють, приєднавшись!? Щоб не було збурення суміжних сільських громад, базовій громаді слід також докладно роз’яснити, які установи будуть збережені і на яких умовах, довести до відома мешканців, скільки відсотків спільного бюджету піде на утримання кожного села. Люди, не розуміючи перспектив об’єднання, ніколи добровільно не підуть на це, бо побояться втратити те, що мають на селі. Саме тому необхідне чітке прогнозування та розрахунки.

— Варто зауважити, що нині для реалізації територіально-адміністративної реформи прийнята ще не вся законодавча база, — підбив підсумки наради перший заступник голови РДА Анатолій Кріль. — Однак ми не повинні чекати, що за нас хтось прийде і все зробить. Перш за все, запам’ятаймо, що ця реформа має на меті покращити життя людей, села, що те, наскільки ефективною та дієвою вона буде, залежить від кожного з нас, нашої безпосередньої участі, відповідальності, готовності йти назустріч тим змінам, які диктує нам час.

У свою чергу хочеться додати: перш, ніж робити якісь важливі кроки, як кажуть, сім раз відміряй, а раз — відріж. Бо ж судячи із нинішньої ситуації, можна сказати, що не всі громади готові до запропонованих реформ. Відсутня необхідна інфраструктура: дороги, інші об’єкти соціальної сфери, які мають бути матеріальною основою подальших змін на краще. Хочеться вірити, що ця реформа не буде відірвана від людей та реальних обставин. І закону «Про добровільне об’єднання громад» також ніхто не відміняв, тож коли не знаєш, що робити, — роби за законом.

Надія ЄРМЕНЧУК “Край Кам’янецький”

 

Час реформ. Верхи не можуть, низи не хочуть

24 Квітень 2015, 10:07

DSC_0673Саме так виглядає ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування. З одного боку — держава, що не хоче далі марно годувати мільйонними дотаціями безперспективні села і має знати, яким громадам вона передає бюджетні кошти на розвиток і який з цього буде ефект. З іншого — жителі тисяч сіл, які прагнуть кращого життя, але не знають, як його досягти, та й нерідко не мають для цього ресурсів. Ці люди, частіше за все, зневірені та обурені на владу за те становище, в якому знаходяться, й не дуже вірять у силу реформ. Процес реформування практично завжди стикається з певним опором та небажанням щось міняти. Не стали винятком і комплексні зміни щодо децентралізації та впровадження адміністративно-територіальної реформи. Звичайно, інколи нововведення себе не виправдовують і не приносять обіцяних успішних результатів. Але як стверджують у владних кабінетах, це не стосується тих, що стали вимогою часу та головною складовою подальшого розвитку. Єдине, чого не вистачає в такому випадку, – потужної та доступної інформаційно-роз’яснювальної роботи, наслідком якої стало б чітке розуміння суспільством перспектив і вигод від реформи. Саме з цією метою 20 квітня відбулося засідання районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області за участю керівництва районної державної адміністрації, районної ради, структурних підрозділів, сільських голів, під час якої присутні обговорили плани щодо реалізації в районі Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», підписаного Президентом 5 лютого цього року.

 – Прогнозовано, що ця тема викликає різні думки в громад, адже кожен хоче розвитку й добробуту для своєї території. Проте закон прийнято й нам слід напрацювати своє бачення Кам’янець-Подільського району після проведення реформи, – розпочав перший заступник голови РДА, голова робочої групи Анатолій Кріль, запросивши колег до висловлення своїх пропозицій.

Відразу кілька моделей об’єднання територіальних громад презентував начальник управління фінансів РДА Олександр Федик.

– При формуванні бралися до уваги чисельність населення в об’єднаних територіальних громадах, інфраструктура, фінансові спроможності громад, шляхи сполучення, – прокоментував управлінець. Відтак, було запропоновано об’єднатися в сім територіальних громад з центральними садибами в Старій Ушиці, Жванці, Оринині, Гуменцях, Cлобідці-Кульчієвецькій, Довжку та Китайгороді.

DSC_0676Олександр Григорович також озвучив й іншу модель — розмежування територіальних громад та визначення адміністративних центрів, які мають відповідні фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси, загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів та кількість дітей шкільного віку не менше 300 і дошкільного — не менше 150. Тож за таким принципом на Кам’янеччині може утворитися 13-14 територіальних громад з адміністративними центрами в Старій Ушиці, Крушанівці, Кульчиївцях, Усті, Кам’янці, Колибаївці, Жванці, Руді або Соколі, Довжку, Слобідці-Рихтівській, Кадиївцях, Оринині, Гуменцях, можливо, й у Думанові чи Нігині.

Під час обговорення цього питання прозвучала пропозиція щодо утворення однієї територіальної громади, як це, наприклад, зробили в Новій Ушиці. Однак така ідея не знайшла підтримки, оскільки наш район — один із найбільших в Україні, тож управляти такою територіальною одиницею буде вкрай важко. Крім того, він не відповідатиме тим вимогам, які прописані в законі про територіальну реформу.

– Сьогодні прийшов час, коли громада та влада мають усвідомлювати інтереси, приймати рішення і виконувати їх. Якщо цього немає, то така територіальна громада, місцеве самоврядування не буде дієздатним, – резюмував голова районної ради Микола Жоган. – Тому ми не перекладаємо відповідальність за проведення реформи винятково на місцеве самоврядування. Ми запропонували кілька моделей об’єднання, надали цифри, тепер чекаємо від сільських, селищного голів на перспективні плани розвитку сіл чи об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до закону, ініціатором об’єднання територіальної громади (ОТГ) можуть бути сільський, селищний, міський голова, не менше третини депутатів від загального складу місцевої ради, органи самоорганізації населення тощо. У складі такого об’єднання не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування. Адже територіальна громада стає первинним суб’єктом місцевого самоврядування, де можуть об’єднуватися, утворювати органи та відповідно обирати сільського, селищного та міського голову. Крім того, вводиться термін «староста», який обирається на строк повноваження місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування. Він представляє інтереси жителів села, селища, міста, бере участь у підготовці офіційних документів, зокрема бюджету громади, вносить пропозиції до виконкому місцевої ради з питань діяльності.

— Я глибоко переконаний, що не знайдеться в нашому районі населеного пункту, жителі якого сказали б, що не хочуть, аби у них була сільська рада, і погодилися перенести її в сусідній населений пункт. Однак реформа відбудеться. Якщо ми взяли курс на Європу, без об’єднання громад не обійтися. Але щоб нас не ділили «зверху», щоб люди дійсно відчули переваги такого територіального перерозподілу, то їм самим потрібно вирішувати, яким шляхом йти і з ким об’єднуватися. Наше завдання — допомогти в цьому процесі, зробити певні фінансові розрахунки, при цьому враховуючи розміри освітньої та медичної субвенції, 60% ПДФО, базову дотацію, а також витрати на утримання закладів освіти та культури тощо — зазначив Микола В’ячеславович.

Питання щодо укрупнення територіальних громад знайшло своє продовження 23 квітня на засіданні координаційної ради за участю очільників територіальних громад Кам’янеччини. Цього разу до обговорення також запросили міського голову Михайла Сімашкевича та секретаря міської ради Анатолія Качуровського, аби, як відзначив головуючий Микола Жоган, спільно з містом вирішувати важливі питання територіальної реформи на користь людей.

Михайло Сімашкевич звернувся до представників громади району з пропозицією про об’єднання міста з прилеглими сільськими радами. Він наголосив на перевагах такого приєднання для мешканців району. Йдеться про доступ до навчальних та медичних закладів, користування міськими бібліотеками, стадіоном, різноманітними секціями, звалищем, перспективи розвитку водопровідних, каналізаційних та електромереж тощо. Своє звернення він назвав «кроком назустріч до об’єднання».

— Проте територіальні громади самі мають вирішувати, чи вигідно їм таке приєднання, — наголосив Микола Євстафійович.

Обговорення доцільності укрупнення та перспектив його реалізації було досить активним і викликало чимало запитань, на які не завжди знаходилися відповіді. Врешті, більш ніж годинне спілкування представників районного керівництва та сільських голів підсумувала очільник Гуменецької сільської ради Інна Абдулкадирова.

— Давайте не переливати з пустого в порожнє. Найближчими днями головам сільрад слід провести громадські обговорення в своїх територіальних громадах, аби з’ясувати думку мешканців про те, з якими сільрадами вони хотіли б об’єднатися, і спільно відпрацювати ці питання, — зазначила Інна Григорівна.

У результаті бурних дебатів було вирішено, що до 28 квітня сільські голови Кам’янеччини мають прийти до районної влади зі своїми пропозиціями щодо укрупнення, аби мати можливість і далі вести роботу в цьому напрямку.

Надія Єрменчук, Наталя Камінська “Край Кам’янецький”

 

 

Все має бути з урахуванням інтересів громад

21 Квітень 2015, 15:12

DSC_0670Одним із найбільш важливих питань для обговорення на сьогодні в державі є реалізація Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», простіше кажучи – децентралізація влади. Вона передбачає  суттєве розширення повноважень територіальних громад. Саме на рівні громад можливо максимально забезпечити надання якісних та доступних адміністративних, соціальних та інших послуг, становлення інститутів демократії, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад. Формування спроможних територіальних громад відбуватиметься відповідно до розробленої методики. Вона передбачає, що створені громади в інтересах місцевого населення безпосередньо та через органи місцевого самоврядування на підставі закону можуть здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, що належать до їх повноважень, надавати якісні послуги у сфері освіти, культури, медDSC_0667ицини, соціального захисту, житлово-комунального господарства, забезпечення охорони громадського порядку та в інших життєво важливих сферах і наділені достатніми фінансовими, інфраструктурними та кадровими ресурсами відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р.№333.

Саме ці питання обговорювалися на першому засіданні районної робочої групи з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області 20 квітня під керівництвом першого заступника голови адміністрації Анатолія Кріля та за участі голови районної ради Миколи Жогана. Найперше і найголовніше, на чому закцентувало увагу не лише керівництво району, але й керівники структурних підрозділів органу виконавчої влади краю та районних організацій, котрі входять до складу вищеназваної робочої групи – це необхідність проведення масової роз’яснювальної роботи серед населення. Основою будь-яких рішень однозначно має бути думка громади. В ході обговорення висловлювалися різні думки  щодо порядку здійснення адміністративно – територіальної реформи на території Кам’янеччини, піднімали питання вивчення спроможності територіальних громад утримувати заклади соціально – культурної сфери. Зокрема, начальник управління фінансів Олександр Федик, провівши детальний фінансовий аналіз, зазначив, що одним із найбільш оптимальних варіантів для нашого району було би зменшення сільських та селищної ради з 43 до 8. Але, знову ж таки, все має залежати від думки місцевого населення. Наступне засідання відбудеться за участі голів територіальних громад 23 квітня.

 

 

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади

21 Квітень 2015, 13:21

Питанню реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні ще у березні 2014 року було надано високий рівень пріоритетності як Урядом України, так і нашими європейськими партнерами. 1 квітня 2014 року Урядом затверджено Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. За Концепцією в Україні має бути побудована проста та логічна система місцевого самоврядування, яка здатна забезпечити нормальне та комфортне життя українських громадян у містах та селах. Суть перетворень у тому, що органи місцевого самоврядування різних рівнів – громади, району, області отримають повноваження, які найбільш ефективно виконувати саме на цьому рівні, під повноваження – необхідні ресурси, а також буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї діяльності, а перед державою за законність.

17 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про співробітництво територіальних громад». Закон передбачає об’єднання зусиль територіальних громад, створення  спільних органів управління, спільних підприємств, об’єднання бюджетних ресурсів, які дадуть можливість громадам вирішувати ті проблеми, які в них є. Цей законопроект є довгоочікуваним серед територіальних громад сіл, селищ, міст.
У грудні 2014 року ВРУ затверджено зміни до Податкового та Бюджетного кодексів у частині децентралізації фінансів та надання місцевим органам самоврядування більше прав у формуванні власних бюджетів та розширення джерел їх наповнення.
Законом України ”Про добровільне об’єднання територіальних громад”, який набрав чинності 4 березня 2015 року, обласним адміністраціям доручено розробити проекти перспективних планів формування територій громад області. 
Законодавством передбачено, що територіальні громади, об’єднані відповідно закону та Перспективного плану, будуть мати такі ж повноваження, як обласні центри. Громади, що об’єднались до 15 жовтня 2015 року та у відповідності із перспективним планом, на наступний рік будуть мати прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

Органи місцевого самоврядування, що не об’єднаються, будуть позбавлені права на виконання делегованих державою повноважень. Найбільше реформа торкнеться сільських територій, адже саме сільські громади сьогодні є найменш забезпечені ресурсами і мають найменші можливості для реалізації своїх повноважень.
Фактично реформа місцевого самоврядування дасть змогу усім громадам мати ресурси аби визначені законом повноваження надавались на достатньому рівні, як у містах так і в селах.
8 квітня 2015 року Уряд затвердив Методику формування спроможних територіальних громад,  де визначені основні критерії та умови формування спроможних громад, принципи визначення адміністративних центрів громад та зон їх впливу, зон доступності населених пунктів до адміністративного центру та інші нормативи.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 квітня 2015 року №154-р утворено обласну робочу групу з розробки проекту перспективного плану формування територій громад області.
Розпорядженням першого заступника голови райдержадміністрації від 15 квітня 2015 року №175/2015-р утворено районну робочу групу з підготовки пропозицій до проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області

 

 

Нормативно-правова база

20 Квітень 2015, 14:20

Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні
Закон України “Про співробітництво територіальних громад”
Методичні рекомендації щодо практичного застосування положень Закону України «Про співробітництво територіальних громад» в частині організації та юридичного оформлення співробітництва
Практичний коментар до Закону України «Про співробітництво територіальних громад»
Наказ Мінрегіону “Про затвердження Примірних форм договорів про співробітництво територіальних громад”
Наказ Мінрегіону “Про затвердження Порядку формування та забезпечення функціонування реєстру про співробітництво територіальних громад”
Заходи з впровадження Закону України “Про співробітництво територіальних громад”
Закон України “Про добровільне об,єднання територіальних гомад”
Методика формування спроможних територіальних громад

Про-районну-робочу-групу-з-підготовки-пропозицій-до-проекту-перспективного-плану-формування-територій-громад-Хмельницької-області